провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "Капітал" про повернення вкладу, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 10 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 29 вересня 2015 року,

У лютому 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, у якому зазначала, що 08 січня 2014 року між нею та Публічним акціонерним товариством "Акціонерно-комерційний банк "Капітал" (далі - ПАТ "АКБ "Капітал") було укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) "Новорічний Капітал" № 1/15/В4/0137 на загальну суму 30 тис. грн на 6 місяців до 08 липня 2014 року зі сплатою процентів відповідно до договору. Оскільки після закінчення строку дії договору позивач звернулася із заявою про повернення коштів, а банк у видачі коштів відмовив, просила суд стягнути з відповідача на свою користь 30 тис. грн вкладу, 7 091 грн 92 коп. нарахованих відсотків, індекс інфляції та упущену вигоду за користування коштами та 7 тис. грн моральної шкоди.

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 10 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 29 вересня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ухвалені у справі судові рішення просить скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційну скаргу ОСОБА_4 необхідно відхилити з огляду на наступне.

Статтею 335 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За змістом ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно із ч. 1 ст. 1060 ЦК України (435-15) договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Судами встановлено, що 08 січня 2014 року між ОСОБА_4 та ПАТ "АКБ "Капітал" було укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) "Новорічний Капітал" № 1/15/В4/0137, згідно з умовами якого банк прийняв від вкладника 30 тис. грн зі сплатою процентів відповідно до договору, терміном на 6 місяців до 08 липня 2014 року включно.

Згідно з п. 2.6 вказаного договору у разі прийняття рішення про припинення дії цього договору в строки, передбачені цим договором, без продовження його дії на новий строк, вкладник про прийняте рішення щодо повернення вкладу повинен повідомити банк до закінчення строку цього договору шляхом подання до банку письмової заяви не менш за 2 операційних дні до дати закінчення дії цього договору.

Якщо вкладник не вимагає повернення суми вкладу із закінченням строку, встановленого п. 1.1 договору, договір вважається продовженим на умовах вкладу, встановлених банком та які діють на момент його продовження (п. 1.5 договору).

Вирішуючи спір по суті та ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, відповідно до приписів ст. ст. 212- 214, 303 ЦПК України суди виходили з того, що оскільки позивач до дати закінчення дії договору не зверталася до банку із відповідною заявою про видачу вкладу, то відповідно до п. 1.5 договору строк дії договору є продовженим на умовах вкладу на вимогу.

Доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами норм матеріального права - безпідставні, оскільки даних про те, що ОСОБА_4 зверталась до банку із заявою про видачу вкладу у матеріалах справи немає і на наявність таких доказів не посилається і сама позивач.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи скарги про неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права безпідставні.

Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відхилення касаційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 332, ст. 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 10 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 29 вересня 2015 року залишити без змін.