Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Умнової О.В.,

ФаловськоїІ.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до гаражного кооперативу "Світанок" про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі за касаційною скаргою гаражного кооперативу "Світанок" на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 21 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 06 липня 2015 року,

У березні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 16 травня 2014 року на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України його було звільнено з роботи в гаражному кооперативі "Світанок" (далі - ГК "Світанок"). Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 28 липня 2014 року, частково зміненим рішенням апеляційного суду Житомирської області від 18 вересня 2014 року, його поновлено на роботі з 17 травня 2014 року, та стягнуто з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 3 319 грн. 26 коп. за період з 17 травня 2014 року по 28 липня 2014 року. Відповідно до наказу від 24 вересня 2014 року (із змінами, внесеними наказом від 14 листопада 2014 року) його поновлено на роботі з 17 травня 2014 року. Наказом від 30 вересня 2014 року його було звільнено. 18 вересня 2014 року відповідач виплатив йому 3 319 грн. 26 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 17 травня 2014 року по 28 липня 2014 року.

Посилаючись на те, що розрахунок за час вимушеного прогулу за період з 29 липня 2014 року по 30 вересня 2014 року відповідач не провів, позивач просив стягнути з останнього на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за вказаний період у розмірі 3 590 грн. 22 коп.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 21 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 06 липня 2015 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ГК "Світанок" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 2 845 грн. 08 коп. В іншій частині позову відмовлено. Розподілено судові витрати.

У касаційній скарзі ГК "Світанок" просить скасувати судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_2, суди, на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), правильно застосувавши положення ст. 236 КЗпП України, на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшли до обґрунтованого висновку про те, що ГК "Світанок" затримано виконання рішення суду поро поновлення ОСОБА_2 на роботі. При цьому судами враховано, що відповідно до ст. ст. 14, 367 ЦПК України рішення суду про поновлення працівника на роботі зобов'язує роботодавця негайно виконати його, незалежно від відкриття виконавчого провадження, та видати відповідний наказ.

Зважаючи на це, з урахуванням затримки виконання рішення суду (з 29 липня 2014 року по 24 вересня 2014 року), на користь незаконно звільненого працівника стягнуто середній заробіток, який обчислено відповідно до ст. 27 Закону України "Про оплату праці" та Прядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (100-95-п) , виходячи із середньомісячної заробітної плати за останні два місяці календарної роботи.

Зазначене рішення відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові № 6-435цс15 від 01 липня 2015 року, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу гаражного кооперативу "Світанок" відхилити.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 21 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 06 липня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.