Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Умнової О.В.,

ФаловськоїІ.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 16 жовтня 2015 року,

У липні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що від шлюбу з ОСОБА_3 мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Посилаючись на те, що після розлучення дитина залишилась проживати із нею, а відповідач не сплачує їй аліменти, позивачка просила стягнути з відповідача аліменти у розмірі Ѕ частини від усіх видів його доходів починаючи з пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, а також з квітня по липень 2015 року.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 16 жовтня 2015 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 липня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині позову відмовлено. Розподілено судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати судові рішення в частині вирішення позову про стягнення аліментів, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, й ухвалити нове рішення про задоволення її позову в повному обсязі.

Судові рішення в частині відмови у задоволенні позову про стягнення аліментів за період з квітня по липень 2015 року не оскаржені, тому в касаційному порядку не переглядаються (ст. 335 ЦПК України).

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Частково задовольняючи позов та стягуючи з відповідача аліменти на утримання сина в розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку, суди, правильно застосувавши положення ст. ст. 180- 182 СК України, дійшли обгрунтованого висновку про те, що з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища дитини і платника аліментів цей розмір аліментів буде відповідати вимогам закону та обставинам справи.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з вимогами ст. 192 СК України розмір аліментів при зміні матеріального стану чи з інших підстав у майбутньому може бути змінений.

Доводи касаційної скарги про те, що відповідач на власний розсуд розпорядився вкладом, внесеним до банку за час шлюбу, не є підставою для скасування рішення у цій справі, а можуть бути предметом спору у справі про поділ майна подружжя.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 16 жовтня 2015 року залишити без змін.