Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючогоГвоздика П.О., суддів: Євтушенко О.І., Мартинюка В.І., Завгородньої І.М., Ситнік О.М., за участі: представника Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" - Каракоця О.Р., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 грудня 2014 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 21 липня 2015 року,
в с т а н о в и л а:
У березні 2014 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом, у якому зазначало, що 08 серпня 2005 року між ним та ОСОБА_7 укладений кредитний договір № K2H0GK00260778, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 40 тис. євро зі сплатою 9,96 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим поверненням 07 серпня 2020 року.
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 09 серпня 2005 року між банком та ОСОБА_7 укладений договір іпотеки, відповідно до умов якого останній передав в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: літній садовий будинок загальною площею 42,20 кв. м та земельну ділянку площею 0,0587 га, що розташовані за АДРЕСА_1
У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_7 умов договору, станом на 09 квітня 2013 року утворилася заборгованість у розмірі
79 631,38 євро, з якої: заборгованість за кредитом - 36 084,34 євро; заборгованість за процентами за користування кредитом - 16 710,18 євро; заборгованість з комісії за користування кредитом - 5 984 євро; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором - 20 852,86 євро.
ПАТ КБ "ПриватБанк" просило на рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 08 серпня 2005 року № К2Н0GK00260778 у розмірі 79 631,38 євро, що еквівалентно 828 166 грн 35 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 18 грудня 2014 року позов задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 19 серпня 2005 року, укладеним між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_7 на будинок загальною площею 42,20 кв. м та земельну ділянку площею 0,0587 га, які розташовані за адресою: будинок АДРЕСА_1, на погашення заборгованості за кредитним договором від 08 серпня 2005 року № K2H0GK00260778, у розмірі 79 631,385 євро, що еквівалентно 828 166 грн 35 коп., з якої: заборгованість за кредитом - 36 084,34 євро; заборгованість за процентами за користування кредитом - 16 710,18 євро; заборгованість з комісії за користування кредитом - 5 984 євро, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 20 852,86 євро, шляхом продажу предмета іпотеки ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладанням від імені ОСОБА_7 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмета іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням кадастрового номера земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ "ПриватБанк" усіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки. Встановлено початкову ціну для реалізації предмета іпотеки на рівні ціни, не нижчої за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час вчинення ПАТ КБ "ПриватБанк" дій з продажу нерухомого майна. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 21 липня 2015 року рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 грудня 2014 року скасовано, позов задоволено частково. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 19 серпня 2005 року, укладеним між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_7 - на садовий будинок загальною площею 42,20 кв. м та земельну ділянку площею 0,0587 га, що розташовані за адресою: будинок АДРЕСА_1, на погашення заборгованості за кредитним договором від 08 серпня 2005 року № К2H0GK00260778 у розмірі 64 403,86 євро, що еквівалентно 669 800 грн, з якої: заборгованість за кредитом - 36 084,34 євро; заборгованість за процентами за користування кредитом - 13 759,03 євро; заборгованість з комісії за користування кредитом - 5 984 євро; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором - 89 195 грн 49 коп., шляхом продажу предмета іпотеки ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладанням від імені ОСОБА_7 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмета іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням кадастрового номера земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки, з початковою ціною для реалізації предмета іпотеки у розмірі 341 736 грн 88 коп. У іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої й апеляційної інстанцій та ухвалити рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За вимогами ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.
Судами встановлено, що 08 серпня 2005 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_7 укладений кредитний договір № К2H0GK00260778, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 46 280,65 євро з яких: на придбання квартири 40 тис. євро, на сплату страхових платежів 3 280,65 євро, на сплату страхових платежів особистого страхування - 3 тис. євро, зі сплатою 9,96 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном поверненням 07 серпня 2020 року (а. с. 1821).
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 09 серпня 2005 року між банком та ОСОБА_7 укладений договір іпотеки, предметом іпотеки є: садовий будинок, розташований за адресою: будинок АДРЕСА_1; земельна ділянка площею 0,0587 га, розташована за адресою: ділянка АДРЕСА_1 (а. с. 2326).
Відповідач порушив умови кредитного договору, у зв'язку з чим виникла заборгованість, що станом на 09 квітня 2013 року згідно з наданим банком розрахунком склала 79 631,38 євро, з якої: заборгованість за кредитом - 36 084,34 євро; заборгованість за процентами за користування кредитом - 16 710,18 євро; заборгованість з комісії за користування кредитом - 5 984 євро; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором - 20 852,86 євро (а. с. 713).
26 лютого 2013 року банком була направлена відповідачу вимога про усунення порушень умов кредитного договору № К2H0GK00260778 (а. с. 15, 16).
Відповідно до п. 8.2 іпотечного договору іпотекодержатель має право достроково звернути стягнення на предмет іпотеки у разі неналежного виконання іпотекодавцем будь-яких умов кредитного договору (а. с. 24).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Частинами 1, 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
07 червня 2014 року набув чинності Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (1304-18) , згідно з п. 1 якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із ст. 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із ст. 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.
Із умов кредитного договору від 08 серпня 2005 року № К2H0GK00260778 вбачається, що кредит наданий на придбання квартири (а. с. 18).
Колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що не надано належних доказів, що відповідач використовує садовий будинок, розташований за адресою: будинок АДРЕСА_1, як постійне місце проживання, оскільки встановлено, що ОСОБА_7 зареєстрований за адресою: квартира АДРЕСА_2 (а. с. 54).
Довідка про місце проживання відповідача у будинку АДРЕСА_1 (а. с. 178) надана лише до суду апеляційної інстанції і не надано пояснень, чому відповідач не міг подати до суду першої інстанції відповідні документи, незважаючи на наявність правової допомоги адвоката, що унеможливлює судом апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України досліджувати та враховувати вказані докази.
Оскільки належних доказів, що садовий будинок використовується відповідачем як місце постійного проживання не надано, апеляційний суд зробив правильний висновок, що на спірні правовідносини не поширюються положення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (1304-18) і обґрунтовано задовольнив позов банку частково.
Доводи касаційної скарги на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.
Згідно зі ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом апеляційної інстанції при розгляді справи дотримано вимоги закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а рішення апеляційного суду залишити без змін.
Керуючись статтями 333, 336, 337, 343, 344, 345, 347 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення апеляційного суду м. Києва від 21 липня 2015 року залишити без змін.
ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді:
П.О. Гвоздик
О.І. Євтушенко
І.М. Завгородня
В.І. Мартинюк
О.М. Ситнік