суддів: Завгородньої І.М., Іваненко Ю.Г., Мартинюка В.І., розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Даноша" про визнання дій щодо звільнення незаконними, визнання угоди недійсною, поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, визнання заяви про звільнення з роботи недійсною, визнання недійсним та скасування наказу про звільнення з роботи, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 серпня 2015 року та рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 вересня 2015 року,

У травні 2015 року позивач звернувся до суду з даним позовом, зазначивши в його обґрунтування, що він з 03 лютого 2014 року працював водієм бензовоза в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Даноша" (далі - ТОВ "Даноша") за цивільно-правовим договором, а з 01 липня 2014 року - за трудовим договором.

Наказом № 112-к від 06 квітня 2015 року звільнений з роботи за п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Посилаючись на те, що при написанні заяви про звільнення за угодою сторін на нього здійснювався психологічний тиск, просив суд визнати дії відповідача щодо звільнення його за п. 1 ст. 36 КЗпП України такими, що здійснені під тиском, визнати угоду від 06 квітня 2015 року недійсною, поновити його на роботі на посаді водія бензовоза ТОВ "Даноша", стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 квітня 2015 року до дня поновлення на роботі, 46 691 гривню 70 копійок на відшкодування моральної шкоди, визнати його заяву на ім'я генерального директора ТОВ "Даноша" Якобсена К.Б. про звільнення з роботи за угодою сторін від 06 квітня 2015 року недійсною та скасувати, визнати наказ № 112-к від 06 квітня 2015 року "Про звільнення з роботи працівника та розірвання з ним трудового договору" згідно з п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін недійсним та скасувати його.

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 серпня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 вересня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з правилами ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. При цьому суд касаційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість постановлених судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, та доводів касаційної скарги.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із відсутності доказів застосування до позивача психологічного тиску при написанні заяви про звільнення, оскільки між сторонами була досягнута домовленість про припинення трудового договору за угодою сторін та вірно встановив, що наказом ТОВ "Даноша" від 20 червня 2014 року № 155 Захарків О.Б. надано право підпису трудових договорів, а тому вимоги про визнання недійсним наказу про звільнення у зв'язку з наявністю підпису неуповноваженої особи обґрунтовано визнали недоведеними, а також правильно зазначив, що угода про врегулювання спору між сторонами не регулює питання звільнення, а тому не є угодою про припинення трудового договору за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, у зв'язку з чим дійшов обгрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 12 серпня 2015 року та рішення апеляційного суду Івано - Франківської області від 29 вересня 2015 року залишити без змін.