розглянувши у попередньому судовому засіданні справуза позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про стягнення грошових коштів за договором про банківський строковий вклад (депозит) за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 5 листопада 2015 року,

У червні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 18 серпня 2014 року між ним та публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") укладено договір про банківський строковий вклад (депозит) "Пенсійний", за умовами якого він розмістив у банку на вкладному рахунку грошові кошти в розмірі 111 091 доларів США на строк до 23 серпня 2015 року з виплатою 13,10 % річних. По закінченню терміну дії договору про банківський строковий вклад (депозит) він письмово звернувся до ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" із заявою про повернення йому депозитного вкладу та нарахованих на даний вклад процентів, проте відповіді на своє звернення не отримав.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_4, уточнивши позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача на його користь банківський вклад у розмірі 111 091 доларів США та проценти в розмірі 7 817 доларів 67 центів США.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 5 листопада 2015 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення його позову.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_4, суди, правильно застосувавши положення ст. ст. 1060, 1074 ЦК України, Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшли до вірного висновку про те, що банк виконав умови договору про банківський строковий вклад (депозит), перерахувавши грошові кошти на відкритий позивачем поточний рахунок. Виплата коштів за договором, строк якого закінчився, здійснюється в межах сум та за процедурою, визначеною вказаним Законом України і ця сума виплачується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, яким з 17 вересня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та якому делеговано повноваження тимчасового адміністратора банку. При цьому вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позивач не заявляв.

Крім того, посилання касаційної скарги на положення Закону України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) безпідставні, оскільки у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) є спеціальними і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 5 листопада 2015 року залишити без змін.