Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2012 року
м. Київ
( Додатково див. рішення Хмельницького міськрайонного суду (rs17819714) ) ( Додатково див. рішення апеляційного суду Хмельницької області (rs19495667) )
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Кузнєцова В.О.,
суддів: Ізмайлової Т.Л., Мостової Г.І.,
Наумчука М.І., Остапчука Д.О.,
розглянувши цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі – ПАТ "УкрСиббанк") до ОСОБА_3, ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю "Союз Транс Лайн", ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на майно, за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", ОСОБА_3 про визнання недійсним договору поруки, за касаційною скаргою ОСОБА_7, який діє від імені публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", на рішення апеляційного суду Хмельницької області від 5 жовтня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
У серпні 2010 року ПАТ "УкрСиббанк" звернулось до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що між банком та ОСОБА_3 30 травня 2006 року укладено кредитний договір, за яким останній отримав в банку 179 000 доларів США на строк до 30 травня 2017 року зі сплатою 13% річних за користування коштами та погашенням кредиту відповідно до обумовленого графіку ануїтетними платежами по 2060 доларів США щомісячно. Тоді ж, в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 по кредитному договору, укладені договори поруки між ПАТ "УкрСиббанк", ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (поручителем) та між ПАТ "УкрСиббанк", ОСОБА_3 і TOB "Союз Транс Лайн" (поручителем).
Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 по кредитному договору, 30 травня 2006 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_8 були укладені два договори іпотеки, посвідчені державним нотаріусом Першої Хмельницької державної нотаріальної контори ОСОБА_9 Предметом іпотеки є належне на праві власності ОСОБА_8 нерухоме майно, а саме: 1) домоволодіння, загальною площею 284,1 кв.м., житлова площа 101,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1) земельна ділянка, загальною площею 0,10 га, кадастровий номер 6810100000.18.005.0025, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Так як, ОСОБА_3 зобов’язання, не виконує позивач просив задовольнити вимоги.
ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ПАТ "УкрСиббанк", ОСОБА_3 про визнання недійсним договору поруки від 30 травня 2006 року, укладеного між ПАТ "УкрСиббанк", ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 по кредитному договору, посилаючись на те, що в договорі поруки основне зобов'язання, за яке вона має нести відповідальність перед банком, в порушення вимог чинного законодавства виражене в іноземній валюті - доларах США.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 липня 2011 року п озов публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю "Союз Транс Лайн" на користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" в солідарному порядку заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11007747000 від 30 травня 2006 року, яка виникла станом на 4 серпня 2010 року, в сумі 158410,23 доларів США та пеню за порушення термінів виконання грошових зобов'язань в сумі 17693 грн. 20 коп. В рахунок погашення цієї заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки -належне ОСОБА_8 нерухоме майно: 1) домоволодіння, загальною площею 284,1 кв.м., житлова площа 101,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1) земельну ділянку, загальною площею 0,10 га, кадастровий номер 6810100000.18.005.0025, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В задоволенні позову ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", ОСОБА_3 про визнання недійсним договору поруки від 30 травня 2006 року, укладеного між публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк", ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 5 жовтня 2011 року, рішення суду першої інстанції в частині стягнення солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю "Союз Транс Лайн" на користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заборгованості за договором кредиту в сумі 158 410,23 доларів США та пені в сумі 17 693 грн. 20 коп. скасовано. У позові в цій частині відмовлено.
Абзац 3-й та 4-й резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції. В рахунок стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3 в сумі 158 410,23 доларів США та 17 693 грн. 20 коп. пені звернуто стягнення не предмет іпотеки: належні ОСОБА_8 на праві власності домоволодіння загальною площею 284,1 кв. метрів, жилою площею 101 кв. метрів АДРЕСА_1 та земельну ділянку за цією адресою площею 0,10 га вартістю 1 443 188 гривень. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_7, який діє від імені публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", просить скасувати рішення апеляційного суду й залишити в силі рішення районного суду, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимог про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю "Союз Транс Лайн" на користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заборгованості за договором кредиту в сумі 158 410,23 доларів США та пені в сумі 17 693 грн. 20 коп. і відмовляючи в задоволенні позову в цій частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем одночасно заявлено два різні самостійні способи повного відновлення порушеного права: солідарне стягнення всієї суми боргу із боржника, поручителів та звернення стягнення на предмет іпотеки. Повне задоволення цих вимог фактично призвело до стягнення боргу у подвійному розмірі: шляхом грошового стягнення та шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки вартістю 1443188 грн.
Однак, погодитись з таким висновком неможливо.
Поруки та іпотека є самостійними видами забезпечення виконання зобов’язання (ст. 546 ЦК України, Закон України Про іпотеку (898-15) ). При цьому законодавець не виключає можливості забезпечення виконання зобов’язання як одним, так одночасно і кількома видами забезпечення.
В разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. При невиконанні або неналежному виконанні боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Оскільки порука, іпотека є окремими видами забезпечення виконання зобов’язання, то кредитор у грошовому зобов’язанні, при його порушенні боржником, має право як вимагати стягнення боргу з поручителя, так і звернення стягнення на предмет іпотеки на погашення такого боргу.
Виходячи з правової природи та особливостей зазначених видів забезпечення зобов’язання відсутні підстави вважати про неможливість кредитором вчиняти дії направлені на виконання зобов’язання шляхом реалізації наданих йому договорами поруки та іпотеки повноважень.
Чинним законодавством не передбачено, що при одночасному забезпеченні виконання зобов’язання кількома видами, кредитор має право захисту порушеного права шляхом використання лише одного із них та не містить заборони відновлення порушеного права з використанням всіх обраних видів забезпечення виконання зобов’язання.
З огляду на викладене неможливо погодитись із зробленим в рішенні апеляційного суду висновком про неможливість одночасного звернення кредитора з вимогами про стягнення боргу з поручителя та звернення стягнення на його погашення на предмет іпотеки.
Задоволення таких вимог не може вважатись подвійним стягненням, оскільки звернення стягнення на предмет іпотеки проводиться саме на погашення визначеної суми боргу.
Наслідком сплати боргу боржником, поручителем або ж за рахунок коштів, отриманих внаслідок реалізації предмета іпотеки, є виконання зобов’язання, що припиняє дію договору поруки, іпотеки, тощо.
Тому, рішення суду апеляційної інстанції в цій частині не може бути залишене в силі і підлягає скасуванню.
Вирішуючи спір в частині стягнення заборгованості і стягуючи солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю "Союз Транс Лайн" на користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заборгованість за договором кредиту в сумі 158 410,23 доларів США, пеню в сумі 17 693 грн. 20 коп. суд першої інстанції не звернув увагу на те, що на забезпечення виконання ОСОБА_3 кредитного договору було укладено два окремих договори поруки, - між ПАТ "УкрСиббанк", ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та між ПАТ "УкрСиббанк", ОСОБА_3 і TOB "Союз Транс Лайн".
В такому випадку кожен із поручителів відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, тобто є солідарними боржниками за кожним із договорів поруки, однак ці особи (поручителі) не відповідають солідарно один з одним перед кредитором, оскільки вони не давали поруку спільно (ч. 2, ч. 3 ст. 553 ЦК України).
Наведене свідчить про неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні позову в цій частині і судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду, зокрема, зазначаються: спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
В ухвалених у справі судових рішення спосіб реалізації предмета іпотеки не зазначений. Ні в рішенні суду першої інстанції, ні в рішенні суду апеляційної інстанції не вказана початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
У резолютивній частині рішення апеляційного суду вказана вартість предмета іпотеки, однак не зазначено, що вона є початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Наведене свідчить, що обставини, які мають значення для вирішення спору в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, солідарного стягнення боргу з поручителів судами не з’ясовані, чим порушено положення ст. 10 ЦПК України.
Зазначені порушення норм процесуального права унеможливлюють встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що відповідно до ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування ухвалених судових рішень в частині вирішення позову про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на майно і направлення справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга не містить доводів про незаконність ухвалених судових рішень в частині вирішення вимог за позовом ОСОБА_4 про визнання недійсним договору поруки, підстави для їх скасування в цій частині відсутні.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_7, який діє від імені публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 липня 2011 року, рішення апеляційного суду Хмельницької області від 5 жовтня 2011 року в частині вирішення позову публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на майно скасувати, направити справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
В іншій частині вказані судові рішення залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
В.О. Кузнєцов
Судді:
Т.Л. Ізмайлова
Г.І. Мостова
М.І. Наумчук
Д.О. Остапчук