Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Дем'яносова М.В., Маляренка А.В., Парінової І.К., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф"" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Товариство обмеженою відповідальністю "Капітал-Бюро "Скрудж", про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2015 року,

У липні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" (далі ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф") звернулося до суду із зазначеним позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_4 на їх користь 2 999 982 грн 06 коп. основного боргу, 938 817 грн 18 грн. заборгованості по сплаті відсотків, 590 819 грн 88 коп. пені, а всього 4 529 619 грн 12 коп.; стягнути з ОСОБА_5 на їх користь 2 999 982 грн 06 грн. основного боргу, 938 817 грн 18 грн. заборгованості по сплаті відсотків, 590 819 грн 88 коп. пені, а всього 4 529619 грн 12 коп.; стягнути з відповідачів на їх корить судові витрати.

На обґрунтування позову зазначило, що 05 січня 2006 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та ТОВ "Капітал-Бюро "Скрудж" укладений кредитний договір № 1/2Ж, відповідно до якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у сумі 3 000 000 грн зі сплатою 19 % річних за користування кредитними коштами в строк до 30 січня 2011 року. Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором та надав останньому кредит в сумі 2 999 982 грн 06 коп. шляхом оплати розрахункових документів. 31 жовтня 2008 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та ТОВ "Капітал-Бюро "Скрудж" укладено договір № 53/4Ж про внесення змін до кредитного договору, яким встановили, що відсотки нараховані за жовтень 2008 року будуть сплачені протягом 36 банківських днів, з листопада 2008 року протягом 27 банківських днів, з дати їх нарахування, за грудень 2008 року протягом 5 банківських днів з дати їх нарахування, починаючи з січня 2009 року відсотки сплачуються щомісячно в день їх нарахування. 24 березня 2010 року між банком та позичальником був укладений договір № 87/4Ж про внесення змін до кредитного договору, відповідно до якого погашення боргу за кредитним договором здійснюється за графіком.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 29 березня 2010 року між банком та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 31/3Ж, та між банком та ОСОБА_5 договір поруки № 32/3Ж.

28 липня 2010 року між ПАТ "Промінвестбанк" та ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі-Лайф" укладений договір про відступлення права вимоги № 39/76 за вказаним кредитним договором. В зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору виникла заборгованість. В лютому 2012 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення заборгованості з ТОВ "Капітал-Бюро "Скрудж". Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2012 року позовні вимоги позивача було задоволено. Вказане рішення на день позову не виконано, заборгованість не погашена.

Тому позивач просить суд стягнути з відповідачів суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати у справі.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2015 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф", що діє від свого імені та за рахунок активів пайового венчурного інвестиційного фонду "Юніт", недиверсифікованого виду закритого типу, заборгованість за кредитним договором від 05 січня 2006 року № 1/2Ж в розмірі 4 529 619 грн 12 коп. з яких: 2 999 982 грн 06 коп. тіло кредиту, 938 817 грн 18 коп. заборгованість по сплаті відсотків, 590 819 грн 88 коп. пеня; стягнуто з ОСОБА_5 на користь ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф", що діє від свого імені та за рахунок активів пайового венчурного інвестиційного фонду "Юніт", недиверсифікованого виду закритого типу заборгованість за кредитним договором № 1/2Ж від 05 січня 2006 року в розмірі 4 529 619 грн 12 коп. з яких: 2 999 982 грн 06 коп. тіло кредиту, 938 817 грн 18 коп. заборгованість по сплаті відсотків, 590 819 грн 88 коп. пеня. Вирішено питання судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2015 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2015 року скасовано, у задоволені позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційні скаргине підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, суд апеляційної інстанції, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи дійшов обґрунтованого висновку, що зобов'язання за договором поруки припинилися відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки позивач звернувся до суду з позовом у жовтні 2014 року, тобто після спливу шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання 30 січня 2011 року, та обґрунтовано відмовили у позові, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" відхилити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.