Дем'яносова М.В., Маляренка А.В., Парінової І.К., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міндоходів у Харківській області, прокуратури Харківської області Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів слідства та прокуратури, за касаційною скаргою Державної казначейської служби, подану представником Мельниченком Віталієм Сергійовичем, на рішення Люботинського міського суду Харківської області від 11 листопада 2014 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 19 жовтня 2015 року,

У червні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом. Зазначав, що Харківським районним судом Харківської області розглядалась кримінальна справа по обвинуваченню його у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. ч. 2, 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України. Із 19 лютого 2008 року до 25 вересня 2008 року він знаходився в Харківському слідчому ізоляторі та проходив психіатричну експертизу в психіатричній лікарні в умовах стаціонару. Вироком Харківського районного суду Харківської області від 6 жовтня 2011 року його визнано невинним та виправдано за ч. 2 ст. 15, ч. ч. 2, 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 358. За ч. 1 ст. 366 КК України його визнано винним, призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 грн та звільнено від покарання за ст. 49 КК України в зв'язку з закінченням строків давності. Враховуючи, що його виправдано за більшістю пред'явленого обвинувачення та незаконно тримали під вартою, просив задовольнити позов.

Рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 11 грудня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_4 суму втраченого заробітку з урахуванням інфляційних втрат у розмірі 62 123 грн 23 коп. та моральну шкоду - 9 744 грн. Зобов'язано Головне управління Міндоходів у Харківській області повернути в натурі ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 3 450 грн, вилучені під час обшуку 19 лютого 2008 року. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 19 березня 2015 року рішення суду першої інстанції у в частині розміру стягнутої моральної шкоди змінено, стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 69 426 грн. В інший частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 липня 2015 року рішення апеляційного суду Харківської області від 19 березня 2015 року в частині вирішення позову, яким задоволені вимоги про стягнення середнього заробітку та коштів на відшкодування моральної шкоди скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до цього суду.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 19 жовтня 2015 року рішення Люботинського міського суду Харківської області від 11 грудня 2014 року в частині стягнення середнього заробітку та коштів на відшкодування моральної шкоди змінено, стягнуто на користь ОСОБА_4 37 361 грн 72 коп. втраченої заробітної плати за рахунок коштів Державного бюджету України, списання якої здійснюється Державним казначейством України у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. У задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди ОСОБА_4 відмовлено, в іншій частині рішення суду не переглядалося.

У касаційній скарзі Державна казначейська служба, подану представником Мельниченком В.С., просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду в частині стягнення на користь позивача втраченої заробітної плати за рахунок коштів Державного бюджету України, в іншій частині рішення суду залишити без змін, та рішення суду першої інстанції повністю скасувати, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, суд апеляційної інстанції, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи та з урахуванням положення ч. 1 ст. 1176 ЦК України дійшов обґрунтованого висновку, щодо визначення розміру середньомісячного заробітку у сумі 37 361 грн 72 коп., яка підлягає стягненню з державного бюджету України.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.