Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
4 січня 2012 року м. Київ
( Додатково див. рішення Центрального районного суду м. Миколаєва (rs10188077) ) ( Додатково див. ухвалу апеляційного суду Миколаївської області (rs11154089) )
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:
Черненко В.А., Гулька Б.І., Диби В.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа – ОСОБА_9, про стягнення заборгованості за кредитним договором за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 березня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 9 вересня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
У червні 2009 року ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа – ОСОБА_9 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 20 квітня 2007 року між ТОВ "Банк "Фінанси та кредит" і ОСОБА_4 укладено кредитний договір, про надання кредиту у розмірі 83 000 дол. США із відсотковою ставкою 14,5% зі строком погашення до 19 січня 2022 року.
Зобов’язання за кредитним договором ОСОБА_4 не виконує, у зв’язку з чим заборгованість на час звернення з позовом до суду становила 79 022 грн. 33 коп. дол. США, що еквівалентно 641 558 грн.
Посилаючись на наведені обставини, позивач просив стягнути з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором в розмірі 641 558 грн., а також звернути стягнення на предмет іпотеки.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 березня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 9 вересня 2010 року, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість по кредитному договору в розмірі 615 409 грн. 47 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Звернуто стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_7, на підставі свідоцтва про право власності від 1 грудня 2000 року, та на квартиру АДРЕСА_2 що належить ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 4 липня 2002 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою судді Верховного Суду України від 30 листопада 2010 року відкрито провадження у вказані справі.
13 листопада 2011 року набрав чинності Закон України від 20 жовтня 2011 року № 3932-VI (3932-17) "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справ Верховним Судом України ("Голос України" від 12 листопада 2011 року № 213 (5213)).
Відповідно до пункту 2 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) касаційні скарги (подання), не розглянуті Верховним Судом України до 1 листопада 2011 року включно, передаються ним до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, про що постановляється ухвала.
Ухвалою Верховного Суду України від 7 грудня 2011 року вказану справу передано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність та обґрунтованість судових рішень в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи касаційної скарги, матеріали витребуваної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 березня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 9 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
Черненко В.А.,
Гулько Б.І.
Диба В.Г.