Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Парінової І.К., Демяносов М.В., Маляренко А.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго" Україна" до ОСОБА_4, третя особа - приватне акціонерне товариство страхова компанія "Альфа Страхування", про стягнення грошових коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 листопада 2015 року,

У липні 2015 року приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго" Україна" (далі ПрАТ "АСК "Інго" Україна") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, обґрунтовуючи вимоги тим, що 29 серпня 2014 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортних засобів марки "Мерседес Бенц", державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням відповідача та марки "Фольксваген Мультиван" державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5 Постановою Косівського районного суду від 13 жовтня 2014 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні вказаної ДТП та притягнуто його до адміністративної відповідальності на підставі ст. 124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 на момент скоєння ДТП була застрахована у приватному акціонерному товаристві страховій компанії "Альфа Страхування" (далі - ПрАТ СК "Альфа Страхування" на підставі полісу від 03 лютого 2014 року із франшизою, встановленою у розмірі 1 000 грн. Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Фольксваген Мультиван" була застрахована у ПрАТ "АСК "Інго" Україна" на підставі договору страхування від 20 квітня 2014 року. Посилаючись на те, що ПрАТ "АСК "Інго" Україна" відшкодувала власнику застрахованого транспортного засобу завдану ДТП шкоду у розмірі 47 564 грн 94 коп. (вартість ремонту згідно з рахунком станції технічного обслуговування від 04 вересня 2014 року), а ПрАТ СК "Альфа Страхування" у рахунок компенсації виплаченої страхової суми сплачено тільки 30 478 грн 33 коп. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу), позивач просив стягнути решту суми у розмірі 17 086 грн 61 коп. з ОСОБА_4

Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 09 вересня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПрАТ "АСК "Інго" Україна" грошові кошти у розмірі 17 086 грн 61 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 листопада 2015 року рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 09 вересня 2015 року змінено. Стягнуто на користь ПАТ "АСК "Інго" Україна" з ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 10 000 грн. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (суброгація).

Згідно зі ст. 1191 ЦК Україниособа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

У п. 27 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" (v0004740-13) роз'яснено, що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття "регрес" та "суброгація". У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

Вирішуючи спір, апеляційний суд на підставі належним чином оцінених доказів (ст. 212 ЦПК України), з урахуванням встановлених обставин і вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку суброгації, оскільки у спірному зобов'язанні відбулася заміна кредитора - страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Наведені в касаційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів, викладених в оскаржуваному рішенні, що не належить до компетенції суду касаційної інстанції, спростовуються матеріалами справи, були предметом дослідження апеляційного суду та не знайшли свого підтвердження.

Оскільки зі змісту касаційної скарги не вбачається неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 листопада 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.