розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - відділ державної виконавчої служби Шосткинського міськрайонного управління юстиції, про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 15 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 15 вересня 2015 року,

У грудні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 15 листопада 2013 року з відповідача на її користь на утримання дитини були стягнуті аліменти в розмірі ј частини всіх видів доходу щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Вказує, що відповідач є приватним підприємцем, але щомісячно аліменти сплачує тільки з пенсії, а не з доходу, який отримує від своєї підприємницької діяльності, у зв'язку з чим має заборгованість по сплаті аліментів.

Посилаючись на те, що заборгованість виникла з вини відповідача, позивач, уточнивши позовні вимоги, просила стягнути заборгованість по аліментам за період з 11 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року в сумі 46 692 грн 58 коп. та за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року в сумі 6 142 грн 68 коп. та суму неустойки за прострочення сплати аліментів у 2013 році в розмірі 317 830 грн 53 коп. та у 2014 році - 22 298 грн 49 коп.

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 15 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 15 вересня 2015 року, в позові відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови в нарахуванні та стягненні з відповідача заборгованості зі сплати аліментів та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 15 червня 2015 року та ухвали апеляційного суду Сумської області від 15 вересня 2015 року, оскільки вони законні та обґрунтовані.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що постановою старшого державного виконавця ВДВС Шосткинського міськрайонного управління юстиції від 25 грудня 2013 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 23 грудня 2013 року № 2/589/166/13 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини - доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частки його заробітку (доходу), але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, про що повідомлено сторін виконавчого провадження.

Відповідач, як інвалід третьої групи, отримує пенсію по інвалідності, з якої щомісячно, починаючи з січня 2014 року, проводиться утримання аліментів.

Спір стосовно отримання аліментів з пенсії відповідача за даними матеріалами справи відсутній.

Крім того, відповідач є фізичною особою-підприємцем, зареєстрований як платник єдиного податку та відноситься до другої групи платників єдиного податку, тому на підставі виконавчого листа проводиться стягнення аліментів з доходів, отриманих і від підприємницької діяльності.

Державним виконавцем були зроблені розрахунки заборгованості зі сплати аліментів за 2013 та 2014 роки, яка була сплачена боржником у повному обсязі.

Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 11 грудня 2014 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_4 щодо здійсненого державним виконавцем розрахунку розміру заборгованості по аліментам.

Так, відповідач як платник єдиного податку - фізична особа-підприємець, своєчасно, як того вимагає п. 296.2 ст. 296, п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України, надав податковому органу декларації за 2013 та 2014 роки, а на вимоги державного виконавця - дані про здійснені ним витрати від підприємницької діяльності, що стали підставою для зроблених розрахунків сум сплати аліментів, які були відповідачем сплачені. Таким чином, відсутня вина відповідача у виникненні заборгованості по сплаті аліментів.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу про відповідальність платника аліментів за порушення строків їх сплати є безпідставними, оскільки відсутні докази вини відповідача у несвоєчасній сплаті аліментів.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 15 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 15 вересня 2015 року залишити без змін.