З 1 січня 2003 р. набрали чинності зміни та доповнення
до статей 11 та 153 Закону № 481/95-ВР стосовно маркування,
розливу у визначену тару та продажу вин. Насамперед
платників цікавлять доповнення щодо продажу вин виноградних
натуральних сухих на розлив з тари місткістю від 100
до 500 л. Чи означає це заборону продажу на розлив вищезазначених
вин із скляної тари, місткість якої менша? Що означає
термін «спеціалізоване підприємство громадського харчування»?
Як сплачується акцизний збір у разі реалізації вина
в тарі великою місткістю i як здійснюється маркування
акцизними марками? Яким чином сплачується акцизний збір
у разі ввезення в Україну вина в тарі великою місткістю?
Як бути, якщо положення нормативної документації на
продукцію розбігаються з положеннями, визначеними у
законі?
Статтею 11 Закону № 481/95-ВР встановлено єдині вимоги
до маркування алкогольної продукції та розливу її в
тару, виготовлену з певних матеріалів. З 01.01.2003
р. Законом № 481/95-ВР, крім того, визначено й конкретну
місткість тари (посуду), в яку можна розливати горілку,
лікеро-горілчані вироби та виноробну продукцію. Виноробну
продукцію можна розливати виключно в тару (посуд) місткістю
0,05 л, 0,1 л, 0,2 л, 0,25 л, 0,375 л, 0,4 л, 0,45 л,
0,5 л, 0,61 л, 0,7 л, 0,75 л, 1.0 л i більше. Розлив
виноробної продукції може здійснюватися виключно в передбачену
діючими стандартами скляну тару, упаковку типу «Теtга-Рак»,
у сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд із скла
та глазурованої кераміки або дерева. При цьому необхідно
враховувати, що зазначені у ст. 11 Закону № 481/95-ВР
вимоги до місткості тари не застосовуються до імпортних
алкогольних напоїв.
По-перше, ст. 11 Закону № 481/95-ВР встановлено вимоги
для маркування виноробної продукції, що реалізується
через торговельну мережу, які передбачають, що на лицьовій
стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого
посуду) виноробної продукції в доступній для споживача
формі згідно з чинним законодавством про мови зазначається
необхідна інформація (назва держави, найменування підприємства
та його місцезнаходження, назва продукції, місткість
посуду, вміст спирту (% об.) тощо). Штриховий код має
бути нанесено на видиму сторону етикетки, або контретикетки,
або пляшки (іншого посуду).
По-друге, відповідно до ст. 7 Закону № 329/95-ВР та
Положення № 567 виноробна продукція, розлита в тару
вищезазначеною місткістю, має маркуватися акцизними
марками, на яких позначено відповідну місткість тари,
а саме: «0,05 л», «0,1 л», «0,2 л», «0,25 л», «0,375
л», «0,4 л», «0,45 л», «0,5 л», «0,61 л», «0,7 л», «0,75
л», «1,0 л i більше». При цьому марки наклеюються на
кожну пляшку (упаковку (типу «Теtга Рак»)) у такий спосіб,
щоб вони розривалися під час відкупорювання (розкривання)
виробів. Положенням № 567 передбачено, що марки наклеюються
лише на пляшку П- чи Г-подібним способом через горловину
або (у разі реалізації напоїв в упаковках типу «Tetra
Рак») — по осі упаковки на верхній площині. Тобто, наприклад,
марку з написом «1,0 л i більше» може бути наклеєно
лише на пляшку або упаковку типу «Tetra Рак».
Таким чином, не передбачено норми щодо маркування акцизними
марками таких видів тари місткістю 1,0 л i більше, як
бачки, цистерни, баки, бочки тощо.
У цьому контексті слід брати до уваги, що чинним законодавством
заборонено ввезення, зберігання, транспортування, прийняття
на комісію з метою продажу та реалізацію на території
України алкогольних напоїв, на яких немає марок акцизного
збору встановленого зразка.
Виходячи з того, що згідно з п. 2 Правил № 854 реалізацію
на розлив алкогольних напоїв у ресторанах, кафе, барах,
інших підприємствах громадського харчування віднесено
до поняття «роздрібна торгівля», то реалізація вина
чи лікеро-горілчаних виробів на розлив безпосередньо
з бочок, автоцистерн (або з іншої тари, яка не відповідає
вимогам Закону № 481/95-ВР) не дозволяється. Вино, розлите
в бочки, цистерни та іншу подібну тару, може реалізовуватися
лише для подальшої переробки, розливу в пляшки тощо.
Це за технологією є стадією виробництва алкогольних
напоїв, що підлягає обов’язковому ліцензуванню. А щодо
маркування алкогольних напоїв, які реалізуються в тарі
великою місткістю (бачки, бочки, цистерни, баки тощо),
то, оскільки технічно неможливо здійснити обклеювання
такої тари марками акцизного збору, як це передбачено
Положенням № 567, тобто П-подібним чи Г-подібним способом
через горловину пляшки, алкогольні напої, що реалізуються
в такій тарі, не обклеюються акцизними марками, але
акцизний збір сплачується в порядку i за ставками, встановленими
чинним законодавством. Крім того, відповідно до п. 5
ст. 6 Закону № 329/95-ВР ввезення алкогольних напоїв
у автомобільних цистернах, а також баках, бачках та
інших ємкостях місткістю більше 5 л з метою реалізації
або обміну на території України здійснюється також без
обклеювання їх акцизними марками. При цьому згідно з
постановою № 390 та наказом № 33 моментом сплати акцизного
збору є момент оформлення ВМД з метою вільного використання
підакцизних товарів на митній території України, а саме
проставлення на ВМД відбитка особистої номерної печатки
інспектора митниці. Перерахування відповідних сум коштів
на спецрахунок митного органу здійснюється платником
податку (або особою, уповноваженою на декларування на
підставі договору) до оформлення попередньої ВМД на
підакцизні товари в порядку, установленому Кабінетом
Міністрів України. Перерахування вважається здійсненим
з моменту надходження коштів на спецрахунок митного
органу.
Положенням № 129 визначено перелік окремих видів товарів,
увезення яких на митну територію України здійснюється
за умови подання попередньої ВМД (до переліку увійшли
пиво, вина виноградні та плодово-ягідні, горілка та
лікеро-горілчані вироби, коньяки i спирт та інші підакцизні
товари), а також установлено порядок заповнення й оформлення
попередньої ВМД. Умовою переміщення через митний кордон
України окремих видів товарів є оформлення попередньої
ВМД та її електронної копії митним органом за місцем
державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності
— одержувача товарів. Під час подання попередньої ВМД
може бути застосовано на вибір суб’єкта підприємницької
діяльності, на адресу якого ввозяться окремі види товарів,
або уповноваженої ним особи один із таких заходів забезпечення
доставки товарів у митний орган призначення:
грошова застава,
гарантійний лист,
фінансова гарантія,
охорона та супроводження товарів силами митних органів,
перевезення на умовах Митної конвенції про міжнародне
перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975
р.
У попередній ВМД нараховуються всі платежі, передбачені
під час оформлення окремих видів товарів для вільного
обігу на митний території України. Усі умови здійснення
платежів i курс валюти, установлений НБУ, застосовуються
на день прийняття попередньої ВМД до оформлення та фіксуються
шляхом проставлення митним органом призначення штампа
«Під митним контролем» на всіх примірниках попередньої
ВМД. У разі зміни на момент митного оформлення розміру
ставки податку, мита чи збору або ж курсу валюти, установленого
НБУ, суб’єкт підприємницької діяльності, який як захід
забезпечення доставки обрав грошову заставу, повинен
додатково сплатити відповідну суму коштів — різницю
між фактично внесеною сумою податків та зборів, що підлягають
сплаті на момент митного оформлення ВМД. Грошова застава
попередньо вноситься на депозитний рахунок митного органу
призначення в розмірі встановлених законодавством України
податків i зборів, які підлягали б сплаті в разі ввезення
таких товарів з метою вільного обігу на митній території
України.
Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону № 329/95-ВР та п. 13
Положення № 567, імпортери алкогольних напоїв ще до
ввезення маркованої акцизними марками продукції на митну
територію України (в пляшках чи упаковках типу «Tetra
Pak») повинні сплатити акцизний збір до держбюджету,
що є однією з умов для отримання ними акцизних марок.
Для одержання марок імпортер подає продавцю марок акцизного
збору (державній податковій адміністрації) документи
за встановленим переліком, зокрема платіжний документ,
що підтверджує сплату акцизного збору.
У разі реалізації на розлив у роздрібній мережі вина
чи лікеро-горілчаних виробів, розлитих у бочки, цистерни,
бачки, баки, тобто в тарі невстановленого зразка, суб’єкти
підприємницької діяльності несуть відповідальність,
передбачену ст. 17 Закону № 481/95-ВР, а також зобов’язані
дотримуватись вимог законів України № 1023-ХІІ, № 4004-ХІІ,
Правил № 854, постанови № 108 та інших нормативних документів,
які прямо чи/та побічно регламентують торговельну діяльність.
Щодо виноградних натуральних сухих вин, то їх розлив
дозволено здійснювати не тільки в тару місткістю 0,05
л, 0,1 л, 0,2 л, 0,25 л, 0,375 л, 0,4 л, 0,45 л, 0,5
л, 0,61 л, 0,7 л, 0,75 л, 1,0 л i більше, а й у тару
місткістю від 100 до 500 л, виготовлену з матеріалів,
дозволених до контакту з алкогольними напоями (ст. 11
Закону № 481/95-ВР). При цьому зазначені в ст. 11 Закону
№ 481/95-ВР вимоги щодо маркування виноробної продукції
можуть не застосовуватися тільки до виноградних натуральних
сухих вин, що розливаються в тару (посуд) місткістю
від 100 до 500 л. З урахуванням вимог статті 153 Закону
№ 481/95-ВР лише спеціалізованим підприємствам громадського
харчування дозволено продавати виноградні натуральні
сухі вина на розлив з тари (посуду) місткістю від 100
до 500 л. Тобто виноградні натуральні сухі вина громадянин
як кінцевий споживач може придбати на розлив в спеціалізованому
підприємстві громадського харчування не тільки з пляшки
(упаковки типу «Tetra Рак»), а й з великої тари місткістю
від 100 до 500 л (бочки, цистерни тощо). Інші вина можуть
продаватися на розлив лише з пляшок (упаковок (типу
«Tetra Рак»)). Продаж алкогольних напоїв на розлив для
споживання на місці здійснюється в підприємствах громадського
харчування i в спеціалізованих відділах підприємств
(які мають статус підприємств громадського харчування)
з універсальним асортиментом продовольчих чи/та непродовольчих
товарів (п. 22 Правил № 854).
Постановою № 1067 п. 22 Правил № 854 доповнено таким
реченням: «Спеціалізованим підприємствам громадського
харчування дозволяється здійснювати продаж вин виноградних
натуральних сухих на розлив з тари (посуду) місткістю
від 100 до 500 л, виготовленої з матеріалів, дозволених
для контакту з алкогольними напоями». Тобто розширено
можливості продажу виноградних натуральних сухих вин
— не тільки з пляшки (упаковки типу «Tetra Pak»), а
й з великої тари місткістю від 100 до 500 л. Щодо того,
як слід розуміти термін «спеціалізоване підприємство
громадського харчування», то терміни та визначення стосовно
громадського харчування встановлено ДСТУ 3862-99 «Громадське
харчування. Терміни та визначення», затвердженим i введеним
у дію наказом Держстандарту України від 26.03.99 р.
№ 163. Так, заклад громадського харчування — це організаційно-статистична
одиниця у сфері громадського харчування, яка виробляє,
доготовляє та продає кулінарну продукцію, булочні, борошняні
кондитерські вироби та закупні товари (п. 4.8). Підприємство
громадського харчування — це заклад (сукупність закладів),
який є самостійним статутним суб’єктом господарювання,
має права юридичної особи i здійснює свою діяльність
з метою одержання прибутку (п. 4.9). Спеціалізований
заклад — це заклад громадського харчування будь-якого
типу з однорідним асортиментом страв, булочних, кондитерських
виробів i закупних товарів (п. 5.4). Виходячи з цього
та за роз’ясненням Департаменту політики внутрішньої
торгівлі i побутових послуг Міністерства економіки та
з питань європейської інтеграції спеціалізованим підприємством
громадського харчування є спеціалізований заклад (сукупність
спеціалізованих закладів), який є самостійним статутним
суб’єктом господарювання, що має права юридичної особи
i здійснює свою діяльність з метою одержання прибутку.
Враховуючи наведене, розлив алкогольних напоїв може
здійснюватися в передбачену чинними стандартами тару
лише виходячи з вимог, встановлених Законом № 481/95-ВР,
а також відповідно до вимог нормативної документації,
які не суперечать вимогам цього закону.
На запит ДПА України Держстандарт України повідомив,
що розлив виноробної продукції, горілки та лікеро-горілчаних
виробів має проводитися відповідно до Закону № 481/95-ВР
i нормативних документів на даний вид продукції в частині,
що не суперечить чинному законодавству (ГОСТ 12545-81
«Водки и водки особые. Упаковка, маркировка, транспортирование
и хранение», ГОСТ 4827-70 «Изделия ликеро-водочные.
Розлив, упаковка, маркировка, транспортирование и хранение»,
ГОСТ 5575-76 «Вина. Упаковка, маркировка, транспортирование
и хранение», ГСТУ 202.002-96 «Вина тихі. Загальні технічні
умови»). За висновком Держстандарту України, у разі
якщо нормативна документація не відповідає вимогам Закону
№ 481/95-ВР, міністерства та відомства — розробники
нормативної документації на зазначену продукцію повинні
привести її у відповідність з чинним законодавством.