розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: Рокосівська сільська рада Хустського району Закарпатської області, відділ реєстрації актів цивільного стану Хустського районного управління юстиції Закарпатської області, про визнання свідоцтва про укладення шлюбу, актового запису про укладення шлюбу недійсними та визнання шлюбу недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_4, подану представником - ОСОБА_6, на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 26 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 11 вересня 2015 року

У вересні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що за заявою ОСОБА_5, його брата - ОСОБА_7, рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 27 березня 2012 року було оголошено померлим. У заяві про оголошення померлим ОСОБА_5, зазначила, що з липня 1994 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 27 липня 1994 року. Зазначав, що указане свідоцтво про укладення шлюбу є недійсним, оскільки містить неправдиві відомості та помилки, зокрема, у графі про місце народження ОСОБА_5, а також у назві місця реєстрації шлюбу, бланк свідоцтва про укладення шлюбу не відповідає вимогам чинного на той час законодавства. Крім того, про укладення шлюбу між його братом та ОСОБА_5, близьким родичам відомо не було.

Ураховуючи викладене, та збільшивши позовні вимоги, ОСОБА_4 просив суд визнати свідоцтво про укладення шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 від 27 липня 1994 року недійсним, визнати актовий запис про укладення шлюбу від 26 липня 1994 року недійсним, а також визнати шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 недійсним з моменту укладання у зв'язку з відсутністю у останнього вільної згоди на укладення шлюбу.

Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 26 березня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 11 вересня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6, просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), вірно застосувавши норми КпШС України (2006-07) (чинного на час виникнення правовідносин), дійшли до правильного висновку, про те, що ОСОБА_4 не довів відсутність наміру ОСОБА_7 на укладення шлюбу (ч. 2 ст. 45 КпШС України), що є його процесуальним обов'язком (ст. 10, 60 ЦПК України).

Крім того, ОСОБА_4 не довів належними та допуститими доказами (ст. 58, 59 ЦПК України) факту порушення його спадкових прав спірним свідоцтвом про укладення шлюбу.

Колегія суддів погоджується з тим, що наявність у свідоцтві про укладення шлюбу описок, не є підставою для визнання його недійсним.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником - ОСОБА_6, відхилити.

Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 26 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 11 вересня 2015 року залишити без змін.