Кузнєцова В.О., Ізмайлової Т.Л., Наумчука М.І., - розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Мукачівського міського нотаріального округу Машіка Олена Миколаївна, про визнання договорів недійсними, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 квітня 2015 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області від 19 червня 2015 року,

У січні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк", банк) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, у якому позивач просив визнати недійсними договір позики грошей, укладений 02 квітня 2014 року між ОСОБА_2, як позикодавцем, та ОСОБА_1, як позичальником, посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського МНО Машіка О.М., зареєстрований в реєстрі за № 352, за умовами якого позикодавець передала, а позичальник прийняв у власність 1 200 000 грн, що еквівалентно 100 тис. доларам США строком до 02 квітня 2034 року, та договір іпотеки, укладений 02 квітня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в якості забезпечення виконання зобов'язань по вказаному договору позики, предметом якого є нерухоме майно: об'єкт незавершеного будівництва, готовністю 51,0% разом із земельною ділянкою для здійснення комерційної діяльності (1.11.6 іншої комерційної діяльності), площею 0,1800 га, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_1, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського МНО Машіка О.М., зареєстрований в реєстрі за № 356, із застосуванням реституційних наслідків.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 квітня 2015 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області від 19 червня 2015 року, у задоволенні позовних вимог ПАТ "Універсал Банк" відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ "Універсал Банк" просить судові рішення першої та апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що відповідно до Генерального договору про надання кредитних послуг № BL1810 від 04 лютого 2008 року, укладеного між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_3 (позичальник), та додаткових угод до цього договору від 04 лютого 2008 року та від 15 лютого 2008 року, банк зобов'язувався надати позичальнику кредитні послуги у валюті, в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті, у загальній сумі 260 тис. доларів США, з встановленим терміном повернення не пізніше 01 лютого 2033 року (а.с.19-29).

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за Генеральним договором про надання кредитних послуг № BL1810, 04 лютого 2008 року між банком та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, за умовами якого останнім було передано в іпотеку об'єкт незавершеного будівництвом житлового будинку готовністю 93 %, загальною площею 683,40 кв.м, а також земельну ділянку площею 0,18 га, кадастровий № НОМЕР_1, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. (а.с. 812).

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий № НОМЕР_1, та незавершений будівництвом житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язано КП "Мукачівське МБТІ та ЕО" зареєструвати на ім'я ОСОБА_4 право власності на незавершений будівництвом житловий будинок, що знаходиться за вищевказаною адресою; зобов'язано органи нотаріату та органи Державної виконавчої служби вилучити з-під арешту та заборон (вилучити реєстрацію про накладення заборони та реєстрацію іпотеки на об'єкти нерухомості) зазначене нерухоме майно - земельну ділянку та незавершений будівництвом житловий будинок у АДРЕСА_1. Розірвано договір іпотеки від 04 лютого 2008 року, укладений між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_3 (а.с.34-36).

Додатковим рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 травня 2010 року ухваленим у цій же справі, визнано за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 та незавершений готельний комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Зобов'язано ТОВ "Мукачівське РБТІ та ЕО" зареєструвати на ім'я ОСОБА_4 право власності на незавершений готельний комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Зобов'язано орган нотаріату та органу Державної виконавчої служби, вилучити з-під арешту та заборони (вилучити реєстрацію про накладення заборони та реєстрацію іпотеки на об'єкти нерухомості) нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 37-38).

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області від 18 листопада 2011 року рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 квітня 2010 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено (а.с. 39-42).

27 травня 2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_5 прийняв у власність (купив) об'єкт незавершеного будівництвом - готельного комплексу, готовністю 51 %, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальна вартість якого становила - 481 119 грн. Крім того, зі змісту цього договору вбачається, що земельна ділянка, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництвом готельного комплексу, готовністю 51 %, є власністю продавця, з кадастровим номером НОМЕР_1, яку продавець зобов'язався продати покупцю та оформити договір купівлі - продажу протягом одного місяця з дня підписання цього Договору (а.с. 43-44).

25 листопада 2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництвом готельного комплексу, готовністю 51,0 %, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 45-46).

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництвом та земельну ділянку, визнано за ОСОБА_1 право власності на об'єкт незавершеного будівництвом готельного комплексу, готовністю 51 %, розташований у АДРЕСА_1, зареєстрованого на праві власності за ОСОБА_6 у ТОВ "Мукачівське РБТІ та ЕО" 21 січня 2011 року, реєстраційний № 19871942, та на земельну ділянку площею 0,1800 га, призначену для здійснення комерційної діяльності, розташовану в АДРЕСА_1, зареєстровану на праві власності за ОСОБА_6 відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку від 10 грудня 2010 року, в рахунок погашення заборгованості по позиці від 10 листопада 2010 року в сумі 800 тис. грн. Дане рішення набрало законної сили (а.с. 47-49).

02 квітня 2014 року між ОСОБА_1, як позичальником, та ОСОБА_2, як позикодавцем, було укладено договір позики грошей, посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Машіка О.М., зареєстрований в реєстрі за № 352, за умовами якого ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_1 прийняв у власність 1 200 000 грн, що еквівалентно 100 тис. доларів США за офіційним курсом НБУ станом на день укладення договору, а позичальник зобов'язувався повернути позикодавцеві позику в строк до 02 квітня 2034 року (а.с. 30-31).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за даним договором позики, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, предметом якого є об'єкт незавершеного будівництвом, готовністю 51 %, разом з земельною ділянкою для здійснення комерційної діяльності площею 0,1800 га, що знаходиться за адресою в АДРЕСА_1 (а.с.13-18). Договір іпотеки нотаріально посвідчений, зареєстровано в реєстрі за № 356. На вказане у Договорі іпотеки майно накладено заборону відчуження, обтяження зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.50-57).

Статтями 6, 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

За змістом ст. ст. 1046- 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові), зокрема, грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) у строк та в порядку, що встановлені договором; договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, та є укладеним з моменту передання грошей; позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Статтею 18 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови: зокрема, для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб відомості про: для громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання; опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані, у тому числі кадастровий номер. У разі іпотеки земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення; посилання на видачу заставної або її відсутність. У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, враховуючи вказані положення норм матеріального права, принцип свободи договору, а також ту обставину, що законом не встановлено обов'язку позикодавця надавати позику лише при умові сплати позичальнику процентів, вірно виходив із того, що позивачем не наведено підстав для визнання оспорюваного Договору позики грошей фіктивним. Відповідачі уклали нотаріально посвідчений Договір позики грошей на умовах, які ними були визначені і не суперечать актам цивільного законодавства та забезпечили його виконання шляхом укладення Договору іпотеки.

Апеляційний суд враховую положення ст. 1051 ЦК України, дійшов вірного висновку про те, що право оспорити договір позики у зв'язку з тим, що грошові кошти або речі насправді не були одержані позичальником, з метою захисту майнових інтересів позичальника від недобросовісного позикодавця, надається позичальникові, а тому Банк не має права оспорювати укладений між відповідачами договір позики через його безгрошовість.

Суди дійшли вірного висновку щодо відсутності підстав для визнання договору іпотеки недійсним, оскільки даний договір відповідає вимогам ст. 18 Закону України "Про іпотеку", у договорі іпотеки зазначено як зміст, розмір основного зобов'язання, строк його виконання, так і міститься посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 квітня 2015 року та ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області від 19 червня 2015 року постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" відхилити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 квітня 2015 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області від 19 червня 2015 рокузалишити без змін.