Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Леванчук А.О., Мазур Л.М., Писаної Т.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Перша Херсонська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним договору довічного утримання, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Херсонської області від 28 вересня 2015 року,

У квітні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила визнати недійсним договір довічного утримання (догляду) від 01 червня 2009 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, посвідчений 01 червня 2009 року державним нотаріусом Першої Херсонської державної нотаріальної контори Гудимою О.Б., зареєстрований в реєстрі за № 1-1217, також просила вирішити питання розподілу судових витрат.

Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, щоколи вона після смерті матері, ОСОБА_6, звернулась до Першої Херсонської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом, вона дізналася, що належна ОСОБА_6 частина домоволодіння вже знаходиться у власності відповідача ОСОБА_5 на підставі договору довічного утримання, укладеного у 2009 році.

Вважає, що вказаний договір довічного утримання (догляду) не може вважатися дійсним, адже вона має сумнів, що її мати, враховуючи похилий вік та щоденне вживання алкоголю, перебувала при здоровому розумі та ясній пам'яті і розуміла значення своїх дій при укладенні цього договору. Також позивач зазначала, що їй достовірно відомо, що ОСОБА_6 не здійснювала виїзд до нотаріальної контори та не мала наміру передавати право власності на належну їй частину будинку відповідачу.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 18 грудня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 28 вересня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Визнано недійсним договір довічного утримання (догляду) від 01 червня 2009 року, посвідчений державним нотаріусом Першої херсонської державної нотаріальної контори Гудимою О.Б. 01 червня 2009 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1/1215. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржуване рішення апеляційного суду залишити без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач не довела заявлені нею підстави для визнання недійсним договору довічного утримання (догляду) і не надала належних доказів на підтвердження заявлених вимог.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд правильно виходив із того, що оскільки ОСОБА_6 не поставила в оспорюваному договорі власного підпису, то вона не виявила волі на його укладення і відповідно на відчуження на користь відповідача майна, що є його предметом.

Так, у ст. 203 ЦК України визначено основні критерії чинності правочину, недодержання яких має наслідком визнання його недійсним. Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Разом з тим, частиною третьою вищенаведеної статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до висновку експерта № 2656 від 17 серпня 2015 року встановити, чи виконано досліджуваний підпис в графі "ПІДПИСИ: ВІДЧУЖУВАЧ" в договорі довічного утримання (догляду) серії ВМЕ 812525 від 01 червня 2009 року самою ОСОБА_6 або іншою особою не представилося можливим. Відсутність однозначності в оцінці відмінностей не дозволило вирішити питання про виконавця ні в категоричній, ні в імовірній формі. Рукописний запис, який виконано в графі "ПІДПИСИ: ВІДЧУЖУВАЧ:" в договорі довічного утримання (догляду) серії ВМЕ 812525 від 01 червня 2009 року виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою (а. с. 167-171).

Згідно з п. 8 глави 9 Наказу № 296/5 від 22 лютого 2012 року (z0282-12) "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" підпис особи або її представника, у разі необхідності свідка(ів) або перекладача на нотаріальному документі виконується власноручно.

Відповідно до глави 9, п. 5 Наказу № 296/5 від 22 лютого 2012 року (z0282-12) "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" якщо фізична особа внаслідок фізичної вади, хвороби або іншої причини (наприклад, неписьменна) не може власноручно підписати документ, то за її дорученням у її присутності та в присутності нотаріуса цей документ може підписати інша особа, яка визначається зазначеною фізичною особою. Про причини, з яких фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не мала змоги підписати документ, зазначається у тексті документа та в посвідчувальному написі. Правочин за особу, яка не може підписати його, не може підписувати особа, на користь або за участю якої його посвідчено. У оспорюваному договорі не зазначено про причини, з яких ОСОБА_6 не могла підписати документ та виконати розшифрування.

Таким чином, апеляційний суд з дотриманням вимог статей 212- 214, 303, 315 ЦПК України повно, всебічно та об'єктивно встановив фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та дійшов правильного висновку про недійсність договору довічного утримання (догляду), посвідченого 01 червня 2009 року державним нотаріусом Першої Херсонської державної нотаріальної контори Гудимою О.Б., зареєстрованого в реєстрі за № 1/1215, оскільки, не поставивши у вказаному договорі підпису, ОСОБА_6 не виявила волі на його укладення.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків апеляційного суду не спростовують.

Таким чином, підстав для скасування оскаржуваного рішення апеляційного суду немає, а тому його необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення апеляційного суду Херсонської області від 28 вересня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.