Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., Нагорняка В.А., Писаної Т.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення від права на спадкування, за касаційною скаргою ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_6, на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 7 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 1 жовтня 2015 року,

У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат ОСОБА_7 Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1. Спадкоємцем першої черги за законом був син померлого ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Вона та її сестра ОСОБА_9 є спадкоємцями другої черги після смерті ОСОБА_7, які за його життя весь час про нього піклувалися. Однак у порядку спадкової трансмісії із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулася онука ОСОБА_7

Позивач ОСОБА_4 вважала, що ОСОБА_5 слід усунути від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, оскільки остання не приймала участі ні в утриманні спадкодавця, ні у витратах на його поховання.

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 7 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 1 жовтня 2015 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, із ухваленням нового рішення у справі про задоволення позову.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухиляється від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що, ухвалюючи оскаржувані у справі судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій з дотриманням вимог ст. ст. 213, 214, 303, 315 ЦПК України правильно визначилися з характером спірних правовідносин і дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_4, оскільки з наявних у матеріалах справи доказів не встановлено факту перебування спадкодавця ОСОБА_7 у безпорадному стані; не надано позивачем і доказів ухилення відповідача від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця.

Наведені в касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими й правильність вищезазначених висновків судів не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду слід залишити без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_6, відхилити, рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 7 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 1 жовтня 2015 року залишити без змін.