розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Анісімов Вячеслав Едуардович, про визнання договору купівлі-продажу недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2015 року,

У липні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. 29 жовтня 2001 року вона оформила довіреність на ім'я ОСОБА_6, якою уповноважила останню розпоряджатись належною їй квартирою. 31 жовтня 2001 року між ОСОБА_6, яка діяла від її імені на підставі довіреності, та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. 8 листопада 2001 року до неї звернувся ОСОБА_5 з вимогою звільнити належну їй квартиру. 9 листопада 2001 року вона звернулась до нотаріуса та скасувала видану 29 жовтня 2001 року довіреність на ім'я ОСОБА_6 Вважала, що укладаючи вказаний договір, ОСОБА_5 вступив у зловмисну домовленість з ОСОБА_6 з метою позбавити її права власності на вказану квартиру.

Ураховуючи наведене, позивачка просила суд на підставі ст. 57 ЦК України в редакції 1963 року визнати зазначений договір купівлі-продажу нерухомого майна недійсним.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2015 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди на підставі доказів, поданих сторонами які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), урахувавши роз'яснення п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року № 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" (v0003700-78) (яка втратила чинність 6 листопада 2009 року), дійшов до правильного висновку про те, що на момент укладення договору купівлі-продажу від 31 жовтня 2001 року сторони діяли у межах наданих повноважень. Крім того, позивачка не довела злочинну домовленість відповідачів під час укладення вказаного договору, що встановлено преюдиційним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 8 листопада 2013 року, яке набрало законної сили, і ці обставини не підлягають доведенню (ст. 61 ЦПК України).

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2015 року залишити без змін.