Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Штелик С.П., Луспеника Д.Д., Черненко В.А. розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гаврилова Ольга Василівна, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою ОСОБА_7, поданою представником - ОСОБА_9, на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 03 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 17 березня 2015 року,
в с т а н о в и в:
У липні 2014 року позивач звернулась до суду з указаним вище позовом, в якому просила суд визнати договір купівлі-продажу від 17 грудня 2013 року недійсним та повернути у її власність відчужену квартиру АДРЕСА_1. В обґрунтування позовних вимог указувала на те, що вона є власником указаної вище квартири. 27 листопада 2013 року позивач підписала довіреність на ім'я ОСОБА_7 про розпорядження своїм майном та посвідчила у нотаріуса м. Білефельд Федеративної республіки Німеччина. 10 грудня 2013 року своєю заявою вона відкликала зазначену довіреність. Після повернення додому позивачу стало відомо, що 17 грудня 2013 року належну їй квартиру було продано ОСОБА_5, а 14 березня 2014 року остання подарувала квартиру ОСОБА_6
Зазначала, що наміру продавати спірну квартиру вона не мала, а тому вважає, що договір купівлі-продажу кватири від 17 грудня 2013 року є недійсним. З огляду на зазначене просила позов задовольнити.
ОСОБА_4 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в якому просила визнати недійсним договір купівлі-продажу від 17 грудня 2013 року та витребувати належну їй квартиру АДРЕСА_1 з володіння ОСОБА_6
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 03 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 17 березня 2015 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить вказані судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
З матеріалів справи вбачається, що рішення Деснянського районного суду м. Києва від 03 грудня 2014 року, яке ухвалою апеляційного суду м. Києва від 17 березня 2015 року залишене без змін, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалюючи рішення у справі про відмову в позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), обґрунтовано виходив із того, що на момент відчуження спірної квартири ОСОБА_7 не було відомо, що видана позивачем на її ім'я довіреність скасована 10 грудня 2013 року, та позивачем не надано доказів щодо негайного повідомлення останньої про скасування довіреності як того вимагає ч. 2 ст. 249 ЦК України.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_7, подану представником - ОСОБА_9, відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 03 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 17 березня 2015 року залишити без змін.
ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
С.П. Штелик
Д.Д. Луспеник
В.А. Черненко