Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого Колодійчука В.М., суддів: Висоцької В.С., Іваненко Ю.Г., Завгородньої І.М., Умнової О.В., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю "ЖЕК Будівельник", ОСОБА_8 про визнання недійсним ордеру та виселення без надання іншого жилого приміщення, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Черкаської області від 01 липня 2015 року,
в с т а н о в и л а :
У вересні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ЖЕК Будівельник" (далі - ТОВ "ЖЕК Будівельник"), ОСОБА_8 про визнання недійсним ордеру та виселення без надання іншого жилого приміщення.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 10 березня 2011 року йому було видано ордер на заселення до кімнати АДРЕСА_1. Вказана кімната підлягала до заселення згідно ордеру лише після здійснення в ній ремонтних робіт, оскільки незадовго в кімнаті відбулася пожежа. Адміністрація гуртожитку погодилась на умови, що спочатку буде відновлено стан кімнати, будуть вивезені речі, які належить ТОВ "ЖЕК Будівельник", і лише після того він буде проживати в ній.
26 квітня 2012 року Соснівським районним судом м. Черкаси задоволено позов ТОВ "ЖЕК Будівельник" про визнання ОСОБА_6 таким, що втратив право на користування кімнатою АДРЕСА_1.
Вказане рішення скасовано рішенням апеляційного суду Черкаської області від 10 липня 2013 року із ухваленням нового рішення у справі про відмову в позові ТОВ "ЖЕК Будівельник".
Разом з тим, на підставі ордера від 15 серпня 2012 року, до спірної кімнати було заселено ОСОБА_8. У зв'язку з тим, що ОСОБА_8 відмовляється виселитися із кімнати АДРЕСА_1, ТОВ "ЖЕК Будівельник" відмовило ОСОБА_6 у вселенні до цього жилого приміщення та запропонувало ліжко-місце й реєстрацію у кімнаті № 149 гуртожитку.
Посилаючись на те, що рішенням апеляційного суду Черкаської області від 10 липня 2013 року відновлено право позивача на користування кімнатою АДРЕСА_1, що порушується відповідачами, позивач просив суд визнати недійсним ордер на кімнату АДРЕСА_1, виданий 15 серпня 2012 року на ім'я ОСОБА_8, та виселити його із спірної кімнати.
Справа слухалася судами неодноразово.
Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 жовтня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 29 липня 2014 року, позов задоволено. Визнано недійсним ордер на кімнату АДРЕСА_1, виданий 15 серпня 2012 року на ім'я ОСОБА_8. Виселено ОСОБА_8 із кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 квітня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_8 задоволено частково. Ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 29 липня 2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 01 липня 2015 року заочне рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 жовтня 2013 року скасовано та ухвалено у справі нове рішення про відмову в позові.
У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення апеляційного суду Черкаської області від 01 липня 2015 року і залишити в силі заочне рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 жовтня 2013 року, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
При розгляді справи судами встановлено, що 10 березня 2011 року за рішенням адміністрації ТОВ "ЖЕК Будівельник" ОСОБА_6 було видано ордер на заселення до кімнати АДРЕСА_1.
26 квітня 2012 року Соснівським районним судом м. Черкаси задоволено позов ТОВ "ЖЕК Будівельник" про визнання ОСОБА_6 таким, що втратив право на користування кімнатою АДРЕСА_1.
Вказане рішення скасовано рішенням апеляційного суду Черкаської області від 10 липня 2013 року із ухваленням у справі нового рішення про відмову в позові ТОВ "ЖЕК Будівельник".
Судовими рішеннями у справі за позовом ТОВ "ЖЕК Будівельник" встановлено, що житловий будинок по АДРЕСА_1 має статус гуртожитку для одиноких громадян та перебуває на балансі ТОВ "ЖЕК Будівельник".
На підставі ордера від 15 серпня 2012 року до спірної кімнати заселено ОСОБА_8.
ОСОБА_6 звертався до адміністрації ТОВ "ЖЕК Будівельник" із вимогою повернути йому раніше займану кімнату. В задоволенні таких вимог було відмовлено у зв'язку з тим, що ОСОБА_8 здійснив переобладнання кімнати АДРЕСА_1 за власні кошти та відмовляється виселитися із неї. При цьому, позивачеві було запропоновано ліжко-місце й реєстрацію у іншій кімнаті № 149 гуртожитку.
Ухвалюючи заочне рішення від 17 жовтня 2013 року районний суд на підставі ст. ст. 59, 117 ЖК УРСР дійшов висновків, що позивача незаконно позбавлено наданого йому житла, а тому його права підлягають захистові в судовому порядку у обраний ним спосіб. Апеляційний суд, постановляючи ухвалу від 29 липня 2014 року, з такими висновками суду першої інстанції погодився.
При постановленні ухвали від 29 квітня 2015 року про передачу справи на новий апеляційний розгляд, суд касаційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_8 після отримання ним ордеру на проживання в гуртожитку провів переобладнання, ремонт та перепланування приміщень гуртожитку. Вбачається, що він користується приміщеннями № № 28, 29 (31 частково), 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38 - квартира № 3а (а. с. 57). Даних про площу та номер у технічній документації гуртожитку, яким відповідала кімната № 3а до її передачі на підставі ордеру ОСОБА_8, тобто чи існує (існував) об'єкт права користування, на який ОСОБА_6 отримав ордер 10 березня 2011 року, встановлено не було, тому касаційний суд направив справу до апеляційного суду на новий розгляд для з'ясування цих обставин, оскільки вони мають істотне значення для правильного вирішення справи з посиланням на те, що рішенням апеляційного суду Черкаської області від 10 липня 2013 року зобов'язано ТОВ "ЖЕК Будівельник" відновити право користування позивача жилим приміщенням у тому обсязі, який ОСОБА_6 мав до порушення цього права, тобто або повернути раніше займану кімнату, або надати в його відособлене користування іншу кімнату площею, не меншою від тієї, яку він займав.
За правилами ч. 4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Дослідивши надану представником відповідача ТОВ "ЖЕК Будівельник" технічну документацію по гуртожитку, колегія суддів апеляційного суду при повторному розгляді справи встановила, що до проведення ОСОБА_8 перепланування спірне приміщення рахувалось як медичний ізолятор без присвоєння будь-якого порядкового номеру, тобто було нежитловим, загальною площею 42,9 кв. м.
Після проведення у ньому ремонтних робіт та переобладнання в житлове, загальна площа приміщення за № 3а залишилася незмінною: 42,9 кв. м., однак в ньому було облаштовано 3 житлові кімнати, загальною площею 32,2 кв. м. ОСОБА_8 здійснив ремонт та перепланування спірного житла з приміщення медичного ізолятора, внаслідок чого воно стало придатним для проживання та такому приміщенні надано статус житлового приміщення з присвоєнням номеру - 3а, що відбулося 24 грудня 2012 року, після внесення змін БТІ в технічну документацію гуртожитку.
Апеляційний суд встановив, що позивачем не зазначено, яким чином було порушено його права на житло, враховуючи ті обставини, що вказаний гуртожиток має статус гуртожитку для одиноких громадян, громадяни мають право на користування житловою площею в даному гуртожитку, яка не може бути меншою, ніж 6 кв. м. на одну особу (ліжко-місце), а загальна житлова площа в спірній кімнаті за № 3а становить 32,2 кв. м.
Будь-яких неправомірних дій відповідач по отриманню ним ордеру на спірне житло не вчиняв, відповідно підстав для його виселення без надання іншого житла немає, а отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_6 Крім того, позивачеві запропоновано інше житло у гуртожитку та гарантовано збереження його житлових прав.
Висновки апеляційного суду відповідають положенням ст. ст. 127- 131 ЖК УРСР, якими визначено порядок надання житлової площі в гуртожитках та користування нею.
Доводи касаційної скарги та наявні в матеріалах справи матеріали висновків суду апеляційної інстанції про безпідставність позову не спростовують, а тому, керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення апеляційного суду Черкаської області від 01 липня 2015 року залишити без змін.
ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
В.М. Колодійчук
В.С. Висоцька
І.М. Завгородня
Ю.Г. Іваненко
О.В. Умнова