розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Дніпропетровської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Краб", третя особа - ОСОБА_5, про зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 5 вересня 2012 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2013 року,

ОСОБА_4 звернулась до суду з зазначеним позовом про зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 5 вересня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2013 року рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 5 вересня 2012 року змінено в частині обґрунтування відмови у задоволенні позову.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Краб" виконати рішення Дніпропетровської міської ради, в іншій частині позивних вимог ОСОБА_4 закрити провадження у справі, мотивуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Змінюючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4, апеляційний суд обґрунтовано виходив із того, що враховуючи положення ст. ст. 111, 112 ЖК України відсутні правові підстави для покладання на ТОВ "Краб" обов'язку з надання позивачу благоустроєного житлового приміщення, оскільки вирішення зазначеного питання не належить до компетенції відповідача.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що апеляційним судом правильно встановлено та належно перевірено обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судове рішення ухвалено із додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 5 вересня 2012 року в не зміненій частині та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2013 року залишити без змін.