розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Житомирської області від 29 вересня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до територіальної громади в особі Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, третя особа - реєстраційна служба Черняхівського районного управління юстиції Житомирської області, про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю,

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із указаним вище позовом, посилаючись на те, що з 1988 року вона постійно проживає разом із своєю сім'єю у будинку АДРЕСА_1, який раніше належав її бабусі - ОСОБА_3.

Після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина, до складу якої входить це нерухоме майно.

Зазначала, що рішенням апеляційного суду Житомирської області від 17 грудня 2009 року, яке залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 лютого 2012 року, дітям покійної: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та невістці ОСОБА_8 було відмовлено у визнанні права власності в порядку спадкування на вказаний житловий будинок.

Враховуючи викладені обставини, просила визнати за нею право власності на спірний житловий будинок за набувальною давністю.

Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 18 лютого 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 29 вересня 2015 року рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 18 лютого 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову ОСОБА_2 у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження по вищевказаній справі слід відмовити, виходячи з наступного.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності рішення суду апеляційної інстанції.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд, керуючись ст. ст. 328, 344 ЦК України, оцінивши докази відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, із дотриманням норм процесуального права, обґрунтовано виходив із відсутності підстав для визнання за ОСОБА_2 права власності на спірний житловий будинок за набувальною давністю.

Оскаржуване рішення ухвалено із врахуванням наявності на розгляді в апеляційному суді Житомирської області справи за позовом ОСОБА_8 та зібраних доказів, з яких не вбачається наявності підстав для застосування ч. 1 ст. 344 ЦК України.

За таких обставин, встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, суд апеляційної інстанції правильно застосував правові норми та ухвалив правильне по суті рішення, підстав для скасування якого не вбачається.

Доводи скарги зводяться до оцінки доказів, проте в силу ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до територіальної громади в особі Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, третя особа - реєстраційна служба Черняхівського районного управління юстиції Житомирської області, про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити заявнику.