Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

Гулька Б.І., Луспеника Д.Д., Хопти С.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Мегабанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи: управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, служба у справах дітей Вінницької міської ради, про виселення та зняття з реєстраційного обліку місця проживання; за зустрічним позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства "Мегабанк" про визнання договору іпотеки припиненим за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Мегабанк" на рішення апеляційного суду Вінницької області від 6 серпня 2015 року,

У березні 2014 року публічне акціонерне товариство "Мегабанк" (далі - ПАТ "Мегабанк") звернулося до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що на забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами від 15 серпня 2008 року, укладеними між банком та приватним підприємством "Вудмастерплюс" (далі - ПП "Вудмастерплюс"), між ним та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у цей же день було укладено іпотечний договір, за яким вони передали в іпотеку належну їм на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1. Позивач зазначав, що рішенням постійно діючого третейського суду при асоціації "Слобожанська перспектива" стягнуто заборгованість за вказаними кредитними договорами та звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру відповідачів шляхом її продажу банком. На неодноразові звернення з вимогами про виселення зі спірної квартири, право власності на яку зареєстрував банк, відповідачі не реагують.

У зв'язку з наведеним ПАТ "Мегабанк" просило суд висилити та зняти з реєстрації місця проживання відповідачів із наданням їм іншого житлового приміщення, як таких, що втратили право володіння, користування та розпорядження нерухомим майном.

У березні 2014 року ОСОБА_6 звернувся із зустрічним позовом, який у подальшому було уточнено, посилаючись на те, що станом на 24 квітня 2009 року чинна редакція Закону України "Про третейські суди" (1701-15) виключала розгляд у третейському суді такого роду спорів, що склалися між сторонами. Крім того, вказував, що ухвалою господарського суду Вінницької області від 21 червня 2012 року юридичну особу ПП "Вудмастерплюс" ліквідовано, запис про припинення 3 липня 2012 року внесено до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а тому в силу ст. 609 ЦК України всі зобов'язання підприємства, у тому числі за вказаними кредитними договорами, припинено.

З урахуванням наведеного та зважаючи на те, що договір іпотеки має додатковий (акцесорний) до основного зобов'язання - кредитного договору характер і укладається для виконання останнього, ОСОБА_6 просив суд визнати укладений з ПАТ "Мегабанк" іпотечний договір від 15 серпня 2008 року припиненим та зобов'язати нотаріуса скасувати заборону на спірну нерухомість.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 5 червня 2015 року позов ПАТ "Мегабанк" задоволено частково. Виселено ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 з квартири АДРЕСА_1, з наданням іншого житлового приміщення. В решті позову відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 6 серпня 2015 року рішення міського суду в частині задоволення позову ПАТ "Мегабанк" про виселення та стягнення судових витрат скасовано й ухвалено нове рішення, яким у задоволенні цих вимог ПАТ "Мегабанк" відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_6 задоволено. Визнано договір іпотеки, укладений 15 серпня 2008 року між ПАТ "Мегабанк" та ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, припиненим з 3 липня 2012 року. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ПАТ "Мегабанк", посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Скасовуючи рішення міського суду й відмовляючи в задоволенні позову ПАТ "Мегабанк" та задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_6, апеляційний суд, правильно застосувавши положення ст. ст. 593, 609 ЦК України, ст. ст. 3, 17 Закону України "Про іпотеку", на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшов до вірного висновку про те, що внаслідок ліквідації боржника - сторони основного зобов'язання - та виключення його з реєстру, право іпотеки, що забезпечувало його виконання, є припиненим.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах № 6-18цс13 від 17 квітня 2013 року та № 6-52цс13 від 11 вересня 2013 року, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для судів.

У зв'язку з цим доводи касаційної скарги про наявність підстав для виселення відповідав за первісним позовом є безпідставні, а, крім того, відсутнє рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. При цьому наявність рішення третейського суду про стягнення кредитної заборгованості, ухвалене до ліквідації боржника, не впливає на законність та обґрунтованість судового рішення, що оскаржується. При цьому рішення третейського суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 31 липня 2014 року.

Отже, судове рішення є законним і обґрунтованим й підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Мегабанк" відхилити.

Рішення апеляційного суду Вінницької області від 6 серпня 2015 року залишити без змін.