розглянувши у судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства із газопостачання та газифікації "Миколаївгаз" до ОСОБА_3 про стягнення боргу за надання послуг із газопостачання за касаційними скаргами публічного акціонерного товариства із газопостачання та газифікації "Миколаївгаз", ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 13 листопада 2014 року, -

У серпні 2014 року публічного акціонерного товариства із газопостачання та газифікації "Миколаївгаз" (далі - ПАТ із газопостачання та газифікації "Миколаївгаз") звернулося до суду із указаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що ОСОБА_3 є споживачем послуг із газопостачання, що надаються підприємством по АДРЕСА_1. Внаслідок приховування нею дійсних обсягів споживання газу у 2013 році послуги оплачувалися за нижчим тарифом, відповідно вартість природного газу на 2014 рік, розрахована на підставі річного обсягу споживання відповідачем газу у 2013 році, за період із січня по червень 2014 року також сплачена у меншому від необхідного розмірі. Заборгованість становить 19 060, 16 грн, яку позивач просив стягнути із боржника.

Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 07 жовтня 2014 року позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ПАТ із газопостачання та газифікації "Миколаївгаз" заборгованість за спожитий газ у розмірі 19 060, 16 грн. Вирішено питання про судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 13 листопада 2014 року змінено рішення суду першої інстанції. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ПАТ із газопостачання та газифікації "Миколаївгаз" заборгованість за спожитий газ у розмірі 16 241, 67 грн. Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ПАТ із газопостачання та газифікації "Миколаївгаз", посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

ОСОБА_3 у касаційній скарзі оскаржує рішення апеляційного суду з підстав порушення ним норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права та просить скасувати оскаржуване рішення, зобов'язати позивача зробити перерахунок заборгованості за спожитий газ за останні 4 роки для встановлення річного споживання газу та відповідного тарифу.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарг та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

За ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

У справі встановлено, що ОСОБА_3 є споживачем послуг із газопостачання, що надаються ПАТ із газопостачання та газифікації "Миколаївгаз" по АДРЕСА_1 відповідно до договору про надання послуг із газопостачання від 13 квітня 2006 року.

Пунктом 10 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року № 2246 (2246-99-п) (далі - Правила) у редакції від 29 лютого 2012 року, визначено, що розрахунок населення за надані послуги з газопостачання здійснюється починаючи з 1 січня 2007 року за роздрібними цінами, диференційованими залежно від обсягів споживання, що встановлені НКРЕ, за показаннями лічильників газу, а у разі їх відсутності - за нормами споживання природного газу. Застосування роздрібних цін, диференційованих залежно від річних обсягів споживання, у поточному році для споживачів здійснюється залежно від річного обсягу використання природного газу (зафіксованого на особових рахунках споживача) у попередньому році.

Роздрібні ціни на природний газ, що використовується для потреб населення, Міжнародного дитячого центру "Артек" і Українського дитячого центру "Молода гвардія", затверджено постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13 липня 2010 року № 812 (z0507-10) (далі - Роздрібні ціни). За змістом указаного документа за умови, що обсяг споживання природного газу не перевищує 2500 куб. м на рік ціна (коп/куб. м) становить: за наявності газових лічильників - 72,54, за відсутності газових лічильників - 79, 80; за умови, що обсяг споживання природного газу не перевищує 6000 куб. м на рік: за наявності газових лічильників - 109,80 коп. за 1куб.м, за відсутності газових лічильників - 120,78; за умови, що обсяг споживання природного газу не перевищує 12000 куб. м на рік: за наявності газових лічильників - 224, 82, за відсутності газових лічильників - 247, 32; за умови, що обсяг споживання природного газу перевищує 12000 куб. м на рік: за наявності газових лічильників - 268, 56, за відсутності газових лічильників - 295, 41.

Відповідно до абзацу 31 п. 10 Правил, розрахунковий обсяг використання природного газу за необліковані дні грудня розраховується як різниця між контрольними зняттями показників лічильника газопостачальним підприємством у січні поточного року та грудні попереднього року, що помножена на кількість днів, не облікованих до 1 січня поточного року, та поділена на кількість днів між зазначеними контрольними зняттями показників лічильника.

Згідно абзаців 15-17 п. 10 Правил, газопостачальні підприємства проводять щороку станом на 1 січня перерахунок оплати вартості використаного природного газу та суми нарахованих пільг окремо щодо кожного споживача залежно від обсягу використання газу у попередньому році та від диференційованих залежно від річних обсягів споживання роздрібних цін, що діяли в зазначеному році. Якщо за підсумками попереднього року використання природного газу споживачем не відповідає обсягам, на підставі яких визначалась ціна на природний газ, зокрема: у разі перевищення обсягу використаного природного газу порівняно з встановленим у попередньому році (V2 ' V1), споживач зобов'язаний протягом трьох місяців з дати здійснення перерахунку сплатити газопостачальному підприємству різницю його вартості, розрахунок якої здійснюється за формулою: Вс = (Ц2 х V2) - (Ц1 х V2), де Ц1 - роздрібна ціна на природний газ, встановлена для оплати природного газу у попередньому році; V1 - річний обсяг, згідно з яким була визначена ціна у попередньому році; Ц2 - встановлена для оплати природного газу роздрібна ціна, що застосовується для споживача згідно з використаним у попередньому році обсягом; V2 - річний обсяг, використаний споживачем у попередньому році; Вс - вартість природного газу, яку споживач повинен сплатити за результатами перерахунку.

Відповідно до абзацу 18 п. 10 Правил, за ініціативою газопостачального підприємства або заявою споживача газопостачальне підприємство проводить станом на 1 липня перерахунок оплати вартості використаного природного газу залежно від обсягу його використання у першому півріччі поточного року та від роздрібних цін, що діяли в першому півріччі поточного року, аналогічно перерахунку, який проводиться за підсумками року станом на 1 січня. При цьому слід враховувати, що обсяг використаного споживачем природного газу у першому півріччі поточного року становить 60 відсотків річного обсягу споживання природного газу, згідно з яким застосовуються роздрібні ціни на природний газ. Такий перерахунок здійснюється до 1 серпня поточного року.

Таким чином, для перевірки наявності підстав для перерахунку оплати вартості природного газу, використаного ОСОБА_3 у 2013 році, необхідно було встановити обсяг використаного нею газу у 2012 році (із 01 січня по 31 грудня 2012 року), від якого встановлено плату за газ на 2013 рік (заплановий обсяг споживання газу); визначити різницю між фактично використаним у період із 01 січня по 31 грудня 2013 року обсягом газу із запланованим, та лише на підставі встановленого вирішувати питання щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення заборгованості за 2013 рік.

Разом з тим, при задоволенні позову в цій частині апеляційний суд виходив із того, що показання лічильника станом на 01 січня 2013 року становили 59 497 мі, плановою перевіркою 13 червня 2013 року зафіксовано покази лічильника 69 083 мі, а станом на 01 січня 2014 року прилад обліку газу мав покази 69 983 мі. З урахуванням того, що в період, коли лічильник газу був демонтований для повірки - із 13 червня по 17 вересня 2013 року, плата нараховувалася відповідно до норм споживання, які для відповідача становили 286 мі, обсяг споживання газу за 2013 рік становить 10 771 мі ((69 983 - 59 497) + 286) та має оплачуватися за ставкою 224, 82 коп за 1 мі.

Як вбачається із даних особового рахунку ОСОБА_3 (а. с. 4), покази лічильника газу станом на травень 2013 року становили 60 605 мі, а вже в червні - 69 083 мі.

У листі на адресу прокуратури від 10 липня 2014 року № 314 (а. с. 47) ПАТ із газопостачання та газифікації "Миколаївгаз" роз'яснює, що 13 червня 2013 року у абонента ОСОБА_3 було знято лічильник газу для планової періодичної повірки. Під час демонтажу зафіксовано фактичні покази лічильника 69 083 мі. Різниця між показами лічильника, вказаними ОСОБА_3 у платіжних документах на оплату природного газу, становила 8 478 мі фактично спожитого, але прихованого природного газу. За період зняття лічильника (із 13 червня по 17 вересня 2013 року) споживачу нараховано 285 мі. Після встановлення лічильника із 18 вересня по 31 грудня 2013 року відповідачем спожито 899 мі. Таким чином, за 2013 рік фактично спожито 10 771 мі.

Апеляційний суд не встановив, чи знімалися газопостачальним підприємством показники лічильника газу ОСОБА_3 станом на 01 січня 2013 року, на підставі чого сформовано дані особового рахунку відповідача щодо показань лічильника та у якому розрахунковому періоді фактично було використано спірні 8 478 мі газу.

Такі обставини мають істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки абзацом 12 п. 10 Правил надання населенню послуг з газопостачання визначено, що під час визначення річних обсягів споживання природного газу у попередньому році обсяги, оплата яких зарахована в погашення заборгованості за минулі роки, не враховуються.

Що стосується позову у частині стягнення боргу за перше півріччя 2014 року, то з висновками апеляційного суду про його передчасність погодитися не можна, оскільки право газопостачального підприємства на звернення із таким позовом передбачається абзацом 18 п. 10 Правил надання населенню послуг з газопостачання. Обгрунтованість позовних вимог у цій частині залежить від правильного визначення річного обсягу використання відповідачем природного газу у 2013 році, а такі обставини у справі не встановлено внаслідок порушення апеляційним судом норм процесуального права.