розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за заявою публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості із ОСОБА_4

за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 08 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2014 року, -

У липні 2014 року публічне акціонерне товариство "Криворіжгаз" (далі - ПАТ "Криворіжгаз") звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_4 заборгованості за послуги із газопостачання.

Вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 є споживачем природного газу, що постачається ПАТ "Криворіжгаз" по АДРЕСА_1 на підставі договору № 5023933 від 10 листопада 2010 року. За період із 01 жовтня 2013 року по 01 червня 2014 року фактично ОСОБА_4 надано послуг на суму 9 882, 09 грн, із яких оплачено лише 133 грн.

Посилаючись на прострочення ОСОБА_4 зобов'язань щодо оплати послуг із газопостачання, внаслідок чого утворився борг у розмірі 9 749, 09 грн, позивач просив стягнути із боржника вказану суму, інфляційні втрати у розмірі 573, 93 грн та 3 % річних у розмірі 93, 82 грн із подальшим перерахуванням на рахунок ПАТ "Криворіжгаз" у ПАТ "Державний ощадбанк України".

Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 08 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2014 року, заяву ПАТ "Криворіжгаз" про видачу судового наказу визнано неподаною та повернуто заявнику.

У касаційній скарзі ПАТ "Криворіжгаз", посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За вимогами ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 96 ЦПК України видається судовий наказ у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Згідно роз'яснень, викладених у п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" від 23 грудня 2011 року № 14 (v0014740-11) , якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (п. 3 ч. 1 ст. 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

У цьому випадку може бути видано судовий наказ про стягнення не лише суми заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. Для їх стягнення суду має бути додано документи, що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань), при цьому визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.

Подана ПАТ "Криворіжгаз" заява про видачу судового наказу про стягнення заборгованості із послуг газопостання конкретних розрахунків за ст. 625 ЦК України (сума інфляційних втрат та 3 % річних від суми боргу), що відображають порядок нарахування сум, не містить. Інших документів із таким розрахунком заявник не надав.

Неналежно оформлену заяву про видачу судового наказу суд першої інстанції обгрунтовано повернув заявнику на підставі ст. ст. 98, 100, 121 ЦПК України.

Повернення заяви з наведених підстав не перешкоджає повторному зверненню із такою самою заявою після усунення її недоліків.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Згідно ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" відхилити.

Ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 08 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2014 року залишити без змін.