Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Євтушенко О.І., Завгородньої І.М., Іваненко Ю.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора № 7" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 15 липня 2015 року,
в с т а н о в и л а:
У березні 2015 року Міське комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна контора № 7" (далі - МКП "ЖЕК № 7") звернулось до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
На обґрунтування позовних вимог зазначало, що МКП "ЖЕК № 7" є організацією, що надає населенню послуги з утримання житлового фонду. На підставі рішень виконавчого комітету Вінницької міської ради, позивач прийняв на баланс житловий будинок АДРЕСА_1, а також дебіторську та кредиторську заборгованість населення за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій. Станом на 01 січня 2015 року розмір заборгованості з утримання будинку та прибудинкової території відповідачів становить 1 353 грн 98 коп. Крім того, відповідачі ігнорують вимоги Закону щодо обов'язкового укладення договору про надання житлово-комунальних послуг. Ураховуючи наведене, МКП "ЖЕК № 7" просило стягнути солідарно з відповідачів кошти в розмірі 1 353 грн 98 коп. за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, 394 грн 20 коп. інфляційних, 3 % річних в розмірі 108 грн 70 коп., а також визнати договір про надання житлово-комунальних послуг між МКП "ЖЕК № 7" та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 укладеним.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10 червня 2015 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь МКП "ЖЕК № 7" кошти в розмірі 1 353 грн 98 коп. за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з жовтня 2006 року по лютий 2012 року та нараховані 394 грн
20 коп. інфляційних та 3 % річних в розмірі 108 грн 70 коп. Визнано договір про надання житлово-комунальних послуг між МКП "ЖЕК № 7" та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 укладеним. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 15 липня 2015 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 червня 2015 року залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність судових рішень в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із доведеності заявлених позовних вимог.
Судами встановлено, що згідно рішення виконкому Вінницької міської ради від 12 січня 2012 року № 29 МКП "ЖЕК № 7" прийняв на баланс та обслуговування житловий будинок АДРЕСА_1.
Згідно рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 26 липня 2012 року № 1785 ПП "Майстер-КП" передав, а МКП "ЖЕК № 7" прийняв дебіторську та кредиторську заборгованість населення за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, кредиторську заборгованість перед КП "Вінницяоблводоканал" та ВМКП "Вінницяміськліфт", кредиторську заборгованість з оплати праці, яка склалась за період обслуговування вищезазначеного житлового фонду.
Станом на 16 лютого 2015 року власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 До складу її сім'ї входять ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Відповідно до розрахунку суми заборгованості за надані послуги утримання будинку, холодного водопостачання, стоків гарячого водопостачання, вивезення та захоронення ТПВ за період з жовтня 2006 року по лютий 2012 року борг відповідачів перед МКП "ЖЕК №7" становить 394 грн 20 коп. - інфляційних та 3% річних в розмірі 108 грн 70 коп. (а. с. 6).
Згідно довідки МКП "ЖЕК № 7" борг відповідачів перед МКП "ЖЕК № 7" за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з жовтня 2006 року по лютий 2012 року становить 1 354 грн 14 коп. (а. с. 83-89). Проте з позовної заяви вбачається, що позивач просив стягнути лише 1 353 грн 98 коп. боргу за утримання будинку та прибудинкової території.
Відповідо до положень ч. 1 ст. 509, ст. 526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Чатиною 1 ст. 68 ЖК України встановлено, що наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний, зокрема, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Таким чином, суди попередніх інстанцій, на підставі належним чином оцінених доказів, поданими сторонами (ст. 212 ЦПК України), встановили фактичні обставини справи та дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) вимагати сплату коштів за надані послуги, а тому, у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржників покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.
Перевіривши доводи касаційної скарги, письмові заперечення, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 15 липня 2015 року, тому що судові рішення законні та обґрунтовані.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 15 липня 2015 року в справі за позовом Міського комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора № 7" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг залишити без змін.
ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
О.І. Євтушенко
І.М. Завгородня
Ю.Г. Іваненко