Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Журавель В.І., Хопти С.Ф.,

Черненко В.А., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за заявою Комаргородської сільської ради Томашпільського району Вінницької області в інтересах територіальної громади с. Комаргород Томашпільського району Вінницької області про визнання спадщини відумерлою за касаційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, поданою представником - ОСОБА_9, на ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 23 квітня 2015 року,

У січні 2008 року Комаргородська сільська рада Томашпільського району Вінницької області звернулась до суду з заявою про визнання спадщини у вигляді майнових паїв в пайовому фонді колективного сільськогосподарського підприємства ім. Котовського (далі - КСП ім. Котовського), правонаступником якого є сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Комаргородське" (далі - СТОВ "Комаргородське"), відумерлою.

Рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 14 лютого 2008 року заяву Комаргородської сільської ради Томашпільського району Вінницької області задоволено. Спадщину на майнові паї у пайовому фонді КСП ім. Котовського (правонаступник - СТОВ "Комаргородське"), яка відкрилась після смерті: ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 на пай у розмірі 3 570 грн 60 коп.; 27 серпня 1994 року ОСОБА_11 на пай у розмірі 943 грн 48 коп.; 11 травня 1993 року ОСОБА_12 на пай у розмірі 5 8423 грн 80 коп.; 21 травня 1997 року ОСОБА_13 на пай у розмірі 3 194 грн 36 коп.; 5 жовтня 1995 року ОСОБА_14 на пай у розмірі 8 409 грн 47 коп.; 9 грудня 1999 року ОСОБА_15 на пай у розмірі 5 735 грн 25 коп.; 2 березня 1993 року ОСОБА_16 на пай у розмірі 848 грн 34 коп.; 18 грудня 1996 року ОСОБА_17 на пай у розмірі 2 547 грн 28 коп.; 3 листопада 1997 року ОСОБА_18 на пай у розмірі 5 842 грн 80 коп.; 26 лютого 1997 року ОСОБА_19 на пай у розмірі 5 842 грн 80 коп.; 16 жовтня 2000 року ОСОБА_20 на пай у розмірі 433 грн 08 коп.; 30 червня 1999 року ОСОБА_21 на пай у розмірі 1400 грн 25 коп.; 23 березня 2001 року ОСОБА_22 на пай у розмірі 8 558 грн 51 коп.; 12 травня 1996 року ОСОБА_23 на пай у розмірі 3 616 грн 08 коп.; 18 листопада 1996 року ОСОБА_24 на пай у розмірі 9 553 грн 60 коп.; 11 лютого 1998 року ОСОБА_25 на пай у розмірі 6 972 грн 43 коп.; 30 травня 1993 року ОСОБА_26 на пай у розмірі 124 грн 99 коп., 22 липня 1993 року ОСОБА_27 на пай у розмірі 5 842 грн 80 коп.; 8 серпня 1994 року ОСОБА_28 на пай у розмірі 11 494 грн 31 коп.; 15 квітня 1993 року ОСОБА_29 на пай у розмірі 854 грн 04 коп.; 10 квітня 1993 року ОСОБА_30 на пай у розмірі 2 861 грн 65 коп.; 27 грудня 1998 року ОСОБА_31 на пай у розмірі 9 810 грн 96 коп.; 4 січня 1999 року ОСОБА_32 на пай у розмірі 5 842 грн 80 коп.; 19 червня 1999 року ОСОБА_33 на пай у розмірі 3 570 грн 60 коп.; 29 грудня 1997 року ОСОБА_34 на пай у розмірі 6 603 грн 76 коп.; 19 листопада 1997 року ОСОБА_35 на пай у розмірі 678 грн 48 коп.; 15 серпня 1992 року ОСОБА_36 на пай у розмірі 1 976 грн 28 коп.; 6 листопада 1996 року ОСОБА_37 на пай у розмірі 3 570 грн 60 коп.; 16 січня 1998 року ОСОБА_38 на пай у розмірі 1 647 грн 50 коп.; 14 листопада 1997 року ОСОБА_39 на пай у розмірі 4 736 грн 30 коп.; 9 березня 1996 року ОСОБА_40 на пай у розмірі 6 541 грн 35 коп.; 22 січня 1992 року ОСОБА_41 на пай у розмірі 5 842 грн 80 коп.; 1 жовтня 1992 року ОСОБА_42 на пай у розмірі 5 842 грн 80 коп.; 7 лютого 1993 року ОСОБА_43 на пай у розмірі 4 462 грн 65 коп.; 30 травня 1992 року ОСОБА_36. на пай у розмірі 6 591 грн 79 коп.; 23 травня 1994 року ОСОБА_44 на пай у розмірі 917 грн 27 коп.; 21 листопада 1993 року ОСОБА_45 на пай у розмірі 2 596 грн 80 коп.; 13 січня 1994 року ОСОБА_46 на пай у розмірі 5 842 грн 80 коп.; 25 березня 1992 року ОСОБА_47 на пай у розмірі 2 748 грн 61 коп.; 29 травня 1992 року ОСОБА_48 на пай у розмірі 1 725 грн 82 коп.; 18 лютого 1995 року ОСОБА_49 на пай у розмірі 5180 грн 10 коп.; 29 вересня 1993 року ОСОБА_50 на пай у розмірі 7 289 грн 19 коп.; 3 липня 1995 року ОСОБА_51 на пай у розмірі 5 842 грн 80 коп.; 20 грудня 1994 року ОСОБА_52 на пай у розмірі 360 грн 23 коп.; 17 квітня 1995 року ОСОБА_53 на пай у розмірі 8 339 грн 60 коп.; 12 березня 1993 року ОСОБА_54 на пай у розмірі 4 869 грн; 26 жовтня 1992 року ОСОБА_55 на пай у розмірі 1 319 грн 23 коп.; 29 липня 1994 року ОСОБА_56 на пай у розмірі 5 842 грн 80 коп.; 22 вересня 1993 року ОСОБА_57 на пай у розмірі 2 705 грн; 10 травня 1994 року ОСОБА_58 на пай у розмірі 1 281 грн 48 коп.; 3 серпня 1993 року ОСОБА_59 на пай у розмірі 1 298 грн 40 коп.; 11 серпня 1993 року ОСОБА_60 на пай у розмірі 5 411 грн 57 коп.; 1 листопада 1992 року ОСОБА_61 на пай у розмірі 4 276 грн 77 коп.; 16 квітня 1994 року ОСОБА_62 на пай у розмірі 5 889 грн 06 коп.; 21 серпня 1993 року ОСОБА_63 на пай у розмірі 5 889 грн 06 коп.; 21 серпня 1993 року ОСОБА_63 на пай у розмірі 2 596 грн 80 коп.; 6 грудня 1993 року ОСОБА_64 на пай у розмірі 3 570 грн 60 коп.; 23 лютого 1993 року ОСОБА_65 на пай у розмірі 3 613 грн 65 коп.; 27 січня 1993 року ОСОБА_62. на пай у розмірі 649 грн 20 коп.; 17 лютого 1994 року ОСОБА_66 на пай у розмірі 3 291 грн 58 коп.; 31 січня 1992 року ОСОБА_67 на пай у розмірі 4 544 грн 40 коп.; 20 березня 1994 року ОСОБА_68 на пай у розмірі 5 124 грн 75 коп.; 4 жовтня 1993 року ОСОБА_69 на пай у розмірі 5 842 грн 80 коп.; 15 квітня 1994 року ОСОБА_70 на пай у розмірі 4 009 грн 90 коп.; 10 лютого 1993 року ОСОБА_71 на пай у розмірі 2 188 грн 55 коп.; 11 серпня 1993 року ОСОБА_72 на пай у розмірі 5 842 грн 80 коп.; 4 квітня 1992 року ОСОБА_73 на пай у розмірі 3 570 грн 60 коп.; 2 лютого 1993 року ОСОБА_74 на пай у розмірі 5 842 грн 80 коп.; 25 листопада 1994 року ОСОБА_75 на пай у розмірі 4 914 грн 93 коп.; 10 грудня 1994 року ОСОБА_76 на пай у розмірі 5 735 грн 61 коп.; 13 серпня 1994 року ОСОБА_77 на пай у розмірі 5 421 грн 73 коп.; 10 травня 1994 року ОСОБА_78 на пай у розмірі 5 842 грн 80 коп.; 6 лютого 1994 року ОСОБА_79 на пай у розмірі 1 438 грн 51 коп.; 12 лютого 1994 року ОСОБА_80 на пай у розмірі 5 719 грн 09 коп.; 1 січня 1992 року ОСОБА_81 на пай у розмірі 1 220 грн 87 коп., визнано відумерлою та передано її у власність територіальній громаді с. Комаргорода Томашпільського району Вінницької області.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 23 квітня 2015 року у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, поданої представником - ОСОБА_9, на вказане рішення суду, відмовлено та апеляційну скаргу повернуто заявникам.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в особі представника - ОСОБА_9, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просять скасувати судове рішення апеляційного суду та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги, апеляційний суд виходив із того, що особи, які подали апеляційну скаргу, не є спадкоємцями власників паїв СТОВ "Комаргородське", а тому не мають право апеляційного оскарження рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 14 лютого 2008 року, яким визнано спадщину у вигляді майнових паїв СТОВ "Комаргородське" відумерлою.

З такими висновками апеляційного суду погодитися не можна.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, ст. 13 ЦПК України однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, в особі представника - ОСОБА_9, посилались на те, що спірні майнові паї перебували у власності членів КСП ім. Котовського, правонаступником якого є СТОВ "Комаргородське", а тому не підлягали спадкуванню, та не могли бути визнані відумерлою спадщиною. Заявники також є членами СТОВ "Комаргородське".

Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, належним чином доводів апеляційної скарги не перевірив та крім того, не врахував таке.

Судом установлено, що на території сільської ради проживали та померли ОСОБА_10 та інші 75 власників паїв в пайовому фонді КСП ім. Котовського, правонаступником якого є СТОВ "Комаргородське".

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" об'єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та обороні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об'єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об'єднань, учасником яких є підприємство. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб'єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Отже, СТОВ "Комаргородське" є суб'єктом права власності на землю, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблену ними продукцію, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві.

Таким чином, право власності на землю, будівлі, споруди, засоби виробництва та інше майно СТОВ "Комаргородське", у тому числі майнові паї, належить членам підприємства на праві спільної сумісної власності.

З матеріалів справи вбачається, що протягом 1993-1999 років померли члени КСП ім. Котовського, правонаступником якого є СТОВ "Комаргородське": ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_10; також померли й інші 75 осіб.

Майнові сертифікати на ім'я вказаних осіб видано Комаргородською сільською радою у грудні 2007 року, тобто після їх смерті.

Апеляційний суд зазначене не взяв до уваги та виходив з того, що право на спадкування майнових паїв виникло у спадкоємців вказаних осіб у грудні 2007 року, після видачі майнових сертифікатів на їх ім'я, а, відтак, право на апеляційне оскарження рішення суду про визнання спадщини відумерлою мають лише спадкоємці померлих членів підприємства.

Відповідно до ст. 525 ЦК УРСР (який діяв на момент смерті вказаних осіб, власників майнових паїв КСП ім. Котовського) часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в ст. 21 цього Кодексу.

Апеляційний суд зазначене не врахував, невірно визначився з часом відкриття спадщини, не дав оцінку тому, чи мали зазначені особи на момент смерті право власності на майнові паї, яке б підлягало спадкуванню, чи право на майнові паї належало всім членам підприємства, в тому числі і особам, які подали апеляційну скаргу на рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 14 лютого 2008 року, на праві спільної часткової власності.

Отже, висновки апеляційного суду про те, що ОСОБА_3, ОСОБА_4. ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 не мають право на апеляційне оскарження рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 14лютого 2008 року, є передчасними.

За таких обставин у силу п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України ухвала суду апеляційної інстанції не може вважатись законною та підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для вирішення процесуального питання відповідно до вимог ЦПК України (1618-15) .

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України

Касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, поданою представником - ОСОБА_9, задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 23 квітня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

ухвала оскарженню не підлягає.