Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Юровська Г.В., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Галицького районного суду м. Львова від 23 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 20 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", третя особа - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, про повернення коштів,

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому зазначав, що 28 квітня 2006 року між ним та Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") було укладено кредитний договір споживчого кредиту № DNH4KP33460293 для придбання мобільного телефону, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 1 202 грн 50 коп., зі сплатою відсотків за користування кредиту у розмірі 2,09 % на місяць, строком на 9 місяців по 26 січня 2007 року включно.

24 травня 2014 року на адресу позивача прийшло попередження, в якому зазначено, що сума боргу за вказаним кредитним договором складає 20 679 грн 71 коп.

З карткового рахунку № НОМЕР_1, відкритого Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - ГУ МВС України у Львівській області) на ім'я ОСОБА_2 для нарахування йому заробітної плати за службу в спеціальному батальйоні "Львів", банк стягнув кошти у сумі 10 529 грн 60 коп. у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 28 квітня 2006 року № DNH4KP33460293.

На підставі наведеного вище ОСОБА_2 просив суд стягнути з банку на свою користь 10 529 грн 60 коп. неправомірно списаних з карткового рахунку № НОМЕР_1.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 23 січня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 20 квітня 2015 року, позов ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_2

10 529 грн 60 коп. неправомірно списаних коштів.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_2 відмовити, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, правильно дійшов висновку про задоволення позову відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами на підтвердження правомірності стягнення з карткового рахунку позивача коштів та їх зберігання.

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

Відмовити Публічному акціонерному товариству комерційному банку "ПриватБанк" у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", третя особа - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, про повернення коштів, за касаційною скаргою на рішення Галицького районного суду м. Львова від 23 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 20 квітня 2015 року.