Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ситнік О.М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 квітня 2015 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 27 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами,

У червні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому зазначала, що у період з 17 серпня 2002 року до 08 травня 2007 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2, від якого народився син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. 08 травня 2007 року шлюб між сторонами розірвано. Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 18 серпня 2008 року стягнуто з позивачки аліменти на користь ОСОБА_2 на сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини всіх видів її заробітку (доходів) щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Позивачка також вказувала, що з 29 серпня 2008 року перебуває у другому шлюбі із ОСОБА_5, від якого народилась донька - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Посилаючись на те, що на утриманні позивачки перебуває ще одна малолітня дитина, вона не працює і вже на протязі майже чотирьох років перебуває у відпустці за доглядом за дитиною та не має можливості сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_4, просила звільнити її від сплати заборгованості за аліментами у сумі 11 425 грн 33 коп. та тимчасово припинити стягнення з неї аліменти до закінчення перебування у відпустці за доглядом за дитиною.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 квітня 2015 року позов задоволено частково. Звільнено ОСОБА_3 від сплати заборгованості за аліментами на сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що утворилася станом на 01 вересня 2014 року, в частині сплати заборгованості в розмірі 5 392 грн 30 коп., залишено за нею обов'язок сплатити заборгованість у розмірі 10 251 грн 40 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 27 травня 2015 року рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 квітня 2015 року змінено. Звільнено ОСОБА_3 частково від сплати заборгованості за аліментами на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_4, на 7 тис. грн, залишено до сплати заборгованість нараховану Заводським ВДВС Миколаївського МУЮ за період з 01 жовтня 2010 року по 01 вересня 2014 року - 8 643 грн 70 коп.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими.

Суди дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову відповідно до вимог ст. ст. 192, 197 СК України з урахуванням роз'яснень, викладених у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" (v0003700-06) .

Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції правильно дійшов висновку про часткове звільнення позивачки від сплати заборгованості за аліментами, оскільки під час перебування у відпустці за доглядом за другою дитиною вона не працювала, ніяких доходів та заробітку не мала, отримувала лише державну допомогу за доглядом за дитиною, її майновий стан погіршився, що є підставою для зменшення аліментів за спірний період.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків суду вони не впливають та їх не спростовують.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами.