Колодійчука В.М., Кафідової О.В., Фаловської І.М., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "КредоБанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо", про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 06 серпня 2014 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 03 лютого 2015 року,

У липні 2013 року публічне акціонерне товариство "КредоБанк" (далі ПАТ "КредоБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач зазначав, що 01 лютого 2008 року між ним та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, за яким банк надав останньому кредит у розмірі 55 610 грн на придбання автомобіля.

З метою забезпечення виконання кредитного договору, в цей же день між банком та ОСОБА_5 укладено договір поруки, відповідно до умов якого ОСОБА_5, як поручитель, взяв на себе зобов'язання щодо відповідальності перед банком в разі невиконання ОСОБА_4 кредитних зобов'язань.

У зв'язку з порушенням ОСОБА_4 умов кредитного договору, станом на 23 квітня 2013 року виникла заборгованість в розмірі 89 273 грн 30 коп., з яких: 45 716 грн 98 коп. заборгованість за кредитом; 18 908 грн 89 коп. прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом; 24 647 грн 43 коп. пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідачів у солідарному порядку зазначену суму кредитної заборгованості.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 15 січня 2014 року до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог залучено товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо"

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 06 серпня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 03 лютого 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено у справі нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Стягнуто з боржника ОСОБА_4, поручителя ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь ПАТ "КредоБанк" 34 113 грн 27 коп. заборгованості за кредитним договором від 01 лютого 2008 року, яка складається з: 7 432 грн 91 коп. заборгованості за кредитом; 8 106 грн простроченої заборгованість по процентам за користування кредитом; 18 574 грн 36 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Стягнуто з боржника ОСОБА_4 34 804 грн 05 коп. заборгованості за кредитним договором від 01 лютого 2008 року, яка складається з: 27 976 грн 44 коп. заборгованості за кредитом; 754 грн 54 коп. простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом; 6 073 грн 07 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ "КредоБанк" по 341 грн 13 коп. судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ "КредоБанк" 348 грн 04 коп. судового збору.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_5 просять скасувати рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 06 серпня 2014 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 03 лютого 2015 року і ухвалити у справі нове рішення по суті заявлених позовних вимог, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.

Ухвалюючи у справі судове рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки позивач пропустив встановлений ст. 257 ЦК України трирічний строк позовної давності.

Апеляційний суд з такими висновками районного суду не погодився та встановив, що вимоги банку про повернення тіла кредиту та відсотків за користування кредитом, нарахованих з 23 червня 2009 року до 23 липня 2010 року, заявлені поза межами позовної давності.

Разом з тим, кредитним договором від 01 лютого 2008 року визначено кінцевий термін повернення кредиту до 31 січня 2013 року.

Зміст умов кредитного договору свідчить про те, що ним установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, тому перебіг трирічного строку позовної давності стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі, після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (ст. 261 ЦК України).

Оскільки боржник порушив умови договору, строк виконання якого закінчився 31 січня 2013 року, а з позовом до суду банк звернувся 23 липня 2013 року, то з ОСОБА_4 в межах трирічного строку позовної давності підлягає стягненню тіло кредиту починаючи з 23 липня 2010 року по 31 січня 2013 року, тобто по дату повернення кредиту, зазначену в договорі та нараховані банком станом на 23 квітня 2013 року проценти за користування кредитними коштами, так як саме ці вимоги заявлено в межах позовної давності.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України з ОСОБА_4 підлягає стягненню нарахована банком пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом в межах річного строку.

На поручителя може бути покладено солідарний з боржником обов'язок щодо сплати простроченої заборгованості в межах визначеного ч. 4 ст. 559 ЦК України строку, тобто починаючи з 31 липня 2012 року по 31 січня 2013 року.

Крім того, солідарно відповідачі мають повернути позивачеві пеню, нараховану на прострочену заборгованість, розраховану за вказаний період.

Решта суми заборгованості, а саме: 27 976 грн 44 коп. - заборгованості за кредитом, 754 грн 54 коп. прострочена заборгованість по відсоткам за користування кредитом та 6 073 грн 07 коп. пені, підлягає стягненню лише з позичальника ОСОБА_4

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору.

Доводи касаційної скарги та наявні в матеріалах справи документи не свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а тому колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 06 серпня 2014 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 03 лютого 2015 року залишити без змін.