розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Хотинської районної державної лікарні ветеринарної медицини про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 ОСОБА_5 на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 11 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 08 квітня 2015 року,

У жовтні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з березня 1997 року працювала на посаді головного бухгалтера Хотинської районної державної лікарні ветеринарної медицини. Наказом начальника лікарні від 11 вересня 2014 року № 28 її звільнено з роботи на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з відсутністю на роботі протягом трьох робочих днів без поважних причин. Вважає, що звільнена з роботи незаконно, оскільки 12, 13 та 15 серпня 2014 року вона була на роботі і виконувала свої посадові обов'язки. Посилаючись на ці обставини, просила визнати незаконним наказ про звільнення з роботи від 11 вересня 2014 року та зобов'язати відповідача поновити її на роботі.

Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 11 лютого 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 08 квітня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій, позов задовольнити у повному обсязі, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Статтею 337 ЦПК України установлено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відмовляючи в задоволенні указаного позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й надавши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, правильно виходив з недоведеності та безпідставності заявлених позовних вимог.

На обґрунтування свого висновку суд правильно виходив з того, що звільнення позивача на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України в результаті відсутності на роботі 12, 13 та 15 серпня 2014 року без поважних причин, що підтверджується відповідними актами, відбулося з дотриманням вимог чинного законодавства про працю, її прав при цьому не порушено.

На підтвердження своїх доводів про те, що у вказані дні ОСОБА_4 була на роботі та виконувала свої посадові обов'язки, вона не надала належних доказів.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи були предметом розгляду у судах попередніх інстанцій і їм надано належну оцінку, вони висновків судів не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог чинного ЦПК України (1618-15) на стадії касаційного розгляду справи недопустимо.

Отже, судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для їх скасування відсутні, тому в силу вимог ч. 3 ст. 332 ЦПК України вони підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга відхиленню.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 11 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 08 квітня 2015 року залишити без змін.