Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Ступак О.В., Дьоміної О.О., Парінової І.К.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант-М Дніпровська набережна" про захист прав споживачів та стягнення суми внеску, за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою представником ОСОБА_6, на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 29 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 26 березня 2015 року,

У жовтні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 18 травня 2013 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант-М Дніпровська набережна" (далі ТОВ "Атлант-М Дніпровська набережна") було укладено договір купівлі-продажу автомобіля марки "Volkswagen", модель "Tiguan", 2013 року випуску. Позивачем було здійснено передоплату у розмірі 50 тис. грн. У зв'язку з невиконанням позивачем умов договору рішенням суду його зобов'язано повернути автомобіль, стягнуто штраф у розмірі 10 тис. грн, крім того, визнано за ТОВ "Атлант-М Дніпровська набережна" право власності на вказаний автомобіль. Таким чином відповідач зобов'язаний повернути позивачу безпідставно залишений у себе перший внесок у сумі 50 тис. грн. Оскільки відповідач ухиляється від добровільного повернення першого внеску, тому позивач просив стягнути з нього на свою користь пеню за прострочення повернення грошових коштів. Уточнивши під час розгляду справи вимоги позову, позивач остаточно просив стягнути з відповідача на свою користь 50 тис. грн в якості передоплати, 441 тис. грн пені на підставі Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) та 5 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 29 січня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 26 березня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Статтею 337 ЦПК України установлено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відмовляючи в задоволенні указаного позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й надавши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, обґрунтовано виходив з недоведеності та безпідставності зазначених позовних вимог.

Виходячи з умов договору, встановлених судом фактичних обставин справи та положень ст. 693 ЦК України, правильним є висновок суду, що у покупця відсутнє право вимагати повернення попередньої оплати вартості товару у сумі 50 тис. грн.

На обґрунтування свого висновку суд правильно виходив також з відсутності підстав для повернення попередньої оплати вартості товару у сумі 50 тис. грн з передбачених Законом України "Про захист прав споживачів" (1023-12) підстав, згідно з яким сплачені за товар грошові кошти повертаються лише у разі розірвання договору, однак у цій справі таких обставин не встановлено.

При цьому суд правильно встановив, що саме позивачем були порушені умови договору, що призвело до примусового повернення автомобіля, а відповідачем зі свого боку були виконані всі умови зазначеного договору купівлі-продажу щодо передачі у власність покупця автомобіля у визначені договором строки, отже, відсутні підстави для стягнення пені та відшкодування моральної шкоди.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог чинного ЦПК України (1618-15) на стадії касаційного розгляду справи недопустимо.

Отже, судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для їх скасування відсутні, тому в силу вимог ч. 3 ст. 332 ЦПК України вони підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга відхиленню.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, від імені якого діє представник ОСОБА_6, відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 29 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 26 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.