Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Колодійчука В.М.,

суддів: Висоцької В.С., Кафідової О.В.,

Умнової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до виконавчого комітету Затоківської селищної ради м. Білгород-Дністровського Одеської області про визнання права власності на самочинно побудоване нерухоме майно за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське морське пароплавство" на ухвали апеляційного суду Одеської області від 26 лютого 2015 року,

У листопаді 2011 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до виконавчого комітету Затоківської селищної ради м. Білгород-Дністровського Одеської області про визнання права власності на самочинно побудоване нерухоме майно.

Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 1 грудня 2011 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 15 грудня 2011 року про виправлення описки, позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину самовільно збудованого комплексу магазинів літ. "А", до якого відносяться торговельні приміщення з АДРЕСА_1

Визнано за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину самовільно збудованого комплексу магазинів літ. "А", до якого відносяться торговельні приміщення з № 1 по № 48, розташовані за вказаною за адресою.

Ухвалами апеляційного суду Одеської області від 26 лютого 2015 року товариству з обмеженою відповідальністю "Одеське морське пароплавство" (далі - ТОВ "Одеське морське пароплавство") відмовлено у відкритті апеляційного провадження на заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 1 грудня 2011 року та ухвалу цього ж суду від 15 грудня 2011 року на підставі ч. 1 ст. 292 ЦПК України.

У касаційній скарзі ТОВ "Одеське морське пароплавство" просить скасувати постановлені апеляційним судом ухвали, справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції, якщо було порушено порядок, встановлений для його вирішення.

Відмовляючи ТОВ "Одеське морське пароплавство" у прийнятті апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції посилався на те, що останнє не було стороною у справі, із змісту рішення суду не вбачається, що суд вирішив питання про його права та обов'язки.

Проте даний висновок не ґрунтується на процесуальному законі.

З обставин справи вбачається, що предметом даного спору є визнання права власності на самовільно збудованого комплексу магазинів літ. "А", до якого відносяться торговельні приміщення з АДРЕСА_1

Статтями 316, 317 ЦК України визначено, що право власності - це право особи володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, але у межах, передбачених законом, здійснення особою самочинного будівництва відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України не породжує в неї права власності на таке майно, відтак виключає це майно із цивільного обороту.

Отже, самочинно збудоване нерухоме майно не є об'єктом права власності.

Головним наслідком самочинного будівництва є те, що в особи, яка його здійснила, не виникає права власності на нього, як на об'єкт нерухомості (ч. 2 ст. 376 ЦК України).

Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (ч. 2 ст. 375 ЦК України), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК України).

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ТОВ "Одеське морське пароплавство" зазначало, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17 червня 2009 року ТОВ "Одеське морське пароплавство" є власником будівель та споруд бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованих по бульвару АДРЕСА_2

смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Одеської області. На підставі договору оренди від 25 грудня 2012 року в оренду ТОВ "Одеське морське пароплавство" передано земельну ділянку площею 1,8270 га для експлуатації та обслуговування бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого за вказаною адресою. У 2015 році ТОВ "Одеське морське пароплавство" було передано на погодження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років ОСОБА_3 та

ОСОБА_4 для експлуатації та обслуговування комплексу магазинів по АДРЕСА_3 У складі вказаного проекту землеустрою було виявлено оскаржуване ТОВ "Одеське морське пароплавство" судове рішення.

Зазначало, що будівництво магазинів було здійснено впритул до паркану, що відмежує базу відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1 від суміжних землекористувачів, без будь-якого відступу від цієї межі, що не відповідає державним будівельним нормам, що таке будівництво створює загрозу пожежній безпеці бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" Так, внаслідок пожежі, що сталася восени 2014 року були вщент зруйновані споруди відповідних магазинчиків, які взимку були відбудовані їх власниками.

При цьому, всі документи, що підтверджують обставини, викладені вище, були подані ТОВ "Одеське морське пароплавство" при зверненні до суду з апеляційною скаргою, які вказують на те, що оскаржене нею рішення суду впливає на його права та обов'язки, однак апеляційний суд на вказані обставини уваги не звернув та не надав належної правової оцінки наданим заявником доказам.

За таких обставин висновок апеляційного суду про відмову ту відкритті апеляційного провадження є передчасним.

З урахуванням наведеного, постановлені в справі ухвали апеляційного суду не можуть залишатись в силі та з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України, підлягають скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське морське пароплавство" задовольнити частково.

Ухвали апеляційного суду Одеської області від 26 лютого 2015 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.