Парінової І.К., Маляренка А.В., Ступак О.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до акціонерного страхового медичного товариства "Надія-Гарантія" про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 26 лютого 2015 року,

У грудні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до акціонерного страхового медичного товариства "Надія-Гарантія" (далі АСМТ "Надія-Гарантія") про стягнення страхового відшкодування у розмірі 524 грн та 1 500 грн моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що він є вигодонабувачем за договором страхування життя від 14 березня 2007 року № 4492, укладеним між його дружиною ОСОБА_5 та АСМТ "Надія-Гарантія". ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. Після її смерті він неодноразово звертався до відповідача із заявами про виплату страхового відшкодування, які залишено без задоволення. Враховуючи викладене, просив позов задовольнити.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 січня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 26 лютого 2015 року, в позові відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права, та передати справу на новий розгляд.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних прав, свобод чи інтересів у спосіб, передбачений законом або договором.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), з урахуванням встановлених обставин і вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові, виходячи з недоведеності позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги стосуються переоцінки доказів, викладених в оскаржуваних рішеннях, що не належить до компетенції суду касаційної інстанції, та не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи було допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, тому колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 26 лютого 2015 року залишити без змін.