розглянувши в судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_3 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, визнання дій незаконними та протиправними, за касаційною скаргою скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 серпня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2015 року,

ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, в якій, посилаючись на пропуск строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, просив скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 20 травня 2014 року № 43389730, винесену заступником начальника Нововолинського міського управління юстиції Гальчиком С.М., визнати незаконними та протиправними дії заступника начальника Нововолинського міського управління юстиції Гальчика С.М. з перевищенням службових повноважень з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 20 травня 2014 року № 43389730; витрати, пов'язані з розглядом справи, покласти на відповідача.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2015 року, в задоволенні скарги відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_3 просить зазначені судові ухвали скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що в провадженні ВДВС Нововолинського МУЮ знаходилось виконавче провадження № 43389730, відкрите на підставі виконавчого листа, виданого Заводським районним судом м. Дніпродзержинська від 16 травня 2013 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості у розмірі 11 774 грн 42 коп., третейського збору в сумі 250 грн та судового збору в розмірі 214 грн 60 коп.

Заступником начальника ВДВС Нововолинського МУЮ Гальчиком С.М. 20 травня 2014 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.

Відхиляючи скаргу, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що виконавчий лист виданий Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області 16 травня 2013 року, а заява стягувача ПАТ КБ "ПриватБанк" про примусове виконання рішення суду датована 15 травня 2014 року, тобто в межах строку, встановленого ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження".

Апеляційний суд також зазначав, що доводи про те, що суд першої інстанції допустив помилки в розрахунку строків в поданні виконавчого листа до виконання, не знайшли свого підтвердження. Початок відліку строку для подачі виконавчого листа починається не 16 травня 2013 року, а відповідно до положень ст. 22 закону України "Про виконавче провадження" з наступного дня, тобто з 17 травня 2013 року, а закінчується відповідно 17 травня 2014 року, що згідно з календарем було суботою вихідним днем. Таким чином, документ надійшов ВДВС Нововолинського МУЮ 19 травня 2014 року, що зазначено на штампі вхідної документації та в постанові державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 20 травня 2014 року в перший робочий після вихідних днів день, без пропуску строку на пред'явлення виконавчого документа.

Проте з висновками судів погодитися не можна з таких підстав.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, протягом трьох місяців; інші виконавчі документи протягом року, якщо інше не передбачено законом. У даному випадку виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання протягом року.

Установлено, що 16 травня 2013 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області видано виконавчий лист.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.

Таким чином, річний термін на пред'явлення виконавчого листа починає перебіг з 17 травня 2013 року (день, наступний від 16 травня 2013 року) та закінчується 16 травня 2014 року (відповідний день місяця).

З огляду на наведене висновки апеляційного суду про закінчення річного строку 17 травня не ґрунтуються на наведених вимогах процесуального закону щодо обрахунку строків.

У постанові ВДВС від 20 травня 2014 року про відкриття виконавчого провадження зазначено, що виконавчий документ видано 16 березня 2013 року (а не 16 травня). У скарзі ОСОБА_3 також зазначає, що виконавчий документ видано 16 березня 2013 року. Про те, що виконавчий документ видано 16 травня 2013 року, зазначав і ВДВС у запереченнях на скаргу (а. с. 14).

У заявах до ВДВС (а. с. 16, 19, 39) ПАТ КБ "ПриватБанк" просило прийняти до виконання виконавчий лист Нововолинського районного суду Волинської області від 05 грудня 2012 року, між тим як у скарзі ОСОБА_3, так і у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено про те, що виконавчий лист виданий Заводським районним судом м. Дніпродзержинська 16 березня 2013 року.

Копія виконавчого листа, з якого було б можливо встановити як суд, що його видав, так і дату його видачі, в матеріалах справи відсутня.

У постанові ВДВС від 20 травня 2014 року зазначено, що заява про примусове виконання подана 19 травня 2014 року. Як вбачається з матеріалів справи, заява ПАТ КБ "ПриватБанк" до ВДВС про прийняття до виконання виконавчого листа датована 15 травня 2014 року (рік виправлено ручкою), у ВДВС заяву зареєстровано 19 травня 2014 року (а. с. 16).

Разом із тим будь-яких доказів на підтвердження того, що зазначену заяву було надіслано саме поштою 15 травня 2014 року, як зазначено в ухвалі суду, матеріали справи не містять.

Суд на порушення вимог ст. 210 ЦПК України на зазначене уваги не звернув, пояснень ОСОБА_3 в достатньому обсязі не перевірив, обставин видачі відповідним судом виконавчого листа, отримання його стягувачем, пред'явлення до виконання тощо, що мають значення для правильного вирішення справи, не встановив.

З'ясування цих обставин має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Апеляційний суд на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права уваги не звернув і помилково залишив ухвалу суду першої інстанції без змін.

Оскільки допущені судами порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, ухвали судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 серпня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.