розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 11 березня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 8 лютого 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 14 березня 2013 року, ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позову.

У січні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд рішення від 8 лютого 2013 року у зв'язку з новововиявленими обставинами, посилаючись на те, що під час розгляду справи вона була непрацездатною та мала право на отримання пенсії.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 9 листопада 2012 року зобов'язано УПФ у м. Суми призначити їй пенсію із 1 травня 2012 року.

Враховуючи наведені обставини, просила переглянути рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 8 лютого 2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 лютого 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 11 березня 2015 року, відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвали судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до місцевого суду, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Крім того, заявник просить про поновлення строку касаційного оскарження, посилаючись на поважність причин його пропуску.

Відповідно до вимог ст. 325 ЦПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.

У разі пропущення зазначеного строку з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк.

Так як зі змісту заявленного клопотання та матеріалів касаційної скарги вбачається, що строк на касаційне оскарження пропущено із поважних причин, тому він підлягає поновленню.

У відкритті касаційного провадження по вищевказаній справі слід відмовити, виходячи з наступного.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних рішень убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності рішень судів попередніх інстанцій.

Відмовляючи у задоволенні заяви, місцевий суд, із висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, керуючись ст.ст. 361, 363, 365 ЦПК України, виходив із того, що обставини, зазначені заявником, не є нововиявленими, а тому відсутні підстави для перегляду рішення.

При цьому, апеляційний суд правильно врахував роз'яснення постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" (v0004740-12) , відповідно до п. 3 якої нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 361 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

ОСОБА_2 звернулася до суду із позовними вимогами, посилаючись на ч. 4 ст. 76 СК України.

Суди правильно вказали, що призначення їй пенсії виходить за межі позову, оскільки він не заявлявся із підстав, передбачених ч. 2 ст. 76 СК України, тобто із мотивів непрацездатності у зв'язку з досягненням пенсійного віку.

Встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, суди правильно застосували правові норми та ухвалили правильні по суті рішення, підстав для скасування яких не вбачається.

Доводи заявника зводяться до оцінки доказів, їх належності та допустимості, проте в силу ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Керуючись ст. 325, п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

Поновити ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 лютого 2015 року та ухвали апеляційного суду Сумської області від 11 березня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.