Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Колодійчука В.М.,

суддів: Висоцької В.С., Закропивного О.В.,

Кафідової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Банк Форум" про стягнення безпідставно набутих коштів за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Форум" на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 17 березня 2015 року,

У жовтні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 4 лютого 2008 року між його сином ОСОБА_4 та публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (далі - ПАТ "Банк Форум") було укладено кредитний договір. Майновим поручителем грошових зобов'язань є позивач, про що з ним було укладеного відповідний договір.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Зазначав, що він повідомив банк про смерть сина, на що представниками банку було вказано про необхідність погашення кредитних коштів.

Будучи в пригніченому стані та юридично необізнаним, ним від імені сина було сплачено відповідачу за період з вересня 2008 року по травень 2012 року грошові кошти в сумі 30 102 долари США та 21 154,12 грн.

Вважав, що дані кошти відповідачем отримано без належної правової підстави, а тому підлягають поверненню на його користь, відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 18 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 17 березня 2015 року, позов задоволено.

Стягнуто з ПАТ "Банк Форум" на користь ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 411 132,09 грн та судові витрати у розмірі 3 654 грн.

У касаційній скарзі ПАТ "Банк Форум" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із доведеності отримання відповідачем безпідставно набутих коштів у сумі 411 132,09 грн, які в силу ст. 1212 ЦК України підлягають поверненню.

Проте повністю з таким висновком погодитися не можна, виходячи з наступного.

Установлено, 8 лютого 2008 року між ПАТ "Банк Форум" та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у сумі 60 000 доларів США на умовах визначених договором, з кінцевим терміном неповернення 7 лютого 2018 року.

Виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором забезпечено іпотечний договором, укладеним того ж дня між ПАТ "Банк Форум" і ОСОБА_3, згідно якого ОСОБА_3 передав в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 боржник ОСОБА_4 помер.

Спадкова справа відносно майна померлого була заведена на підставі претензії кредитора ПАТ КБ "Приватбанк". Спадкоємці ОСОБА_4 заяв про прийняття спадщині до нотаріальної контори не подавали, майно у спадщину не отримували.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_3 є майновим поручителем грошових зобов'язань по кредитному договору

ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті останнього, з вересня 2008 року по травень 2012 року здійснювалось погашення кредиту (а. с. 7-38).

За змістом ст. 553 ЦК України визначено, що обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Пред'являючи позов, ОСОБА_3 зазначав, що за період з вересня 2008 року по травень 2012 року у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 8 лютого 2008 року, ним від імені сина

ОСОБА_4 на рахунок відповідача добровільно були внесені грошові кошти в сумі 30 102 долари США та 21 154,12 грн, про що надав копії квитанцій. Вважав, що в силу ст. 1212 ЦК України дані кошти підлягають поверненню.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до змісту ст. 1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд України в постанові від 24 вересня 2014 року у справі № 6-122цс14, яка в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Як свідчить аналіз матерiалiв справи, відповідач грошові кошти набув за існування достатніх правових підстав, у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству.

Отже, правовідносини сторін регулюються нормами зобов'язального права, які застосовуються до окремих видів угод, а не ст. 1212 ЦК України, на яку посилався позивач як на підставу позовних вимог.

Викладене свідчить, що при вирішені спору судом не визначено правовідносини, що виникли між сторонами та не застосовано закон, який підлягав до застосування, ухвалені у справі судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що призвели до неправильного вирішення спору та в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Форум" задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 17 березня 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.