розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів; за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Чернівецької області від 25 лютого 2015 року,

У листопаді 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що рішенням суду від 12 червня 2008 року з нього на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання сина - ОСОБА_5 у розмірі 1/8 частки заробітку щомісячно. З вересня 2014 року його заробітна плата підвищилася і, відповідно, із нього стягується більший розмір аліментів.

З урахуванням наведеного ОСОБА_3 просив зменшити розмір аліментів на користь відповідачки на утримання сина до 1/68 частки заробітку щомісячно.

У грудні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду із указаним вище зустрічним позовом, посилаючись на те, що матеріальний стан позивача покращився, вона несе додаткові витрати на дитину, викликані особливими обставинами, направленими на розвиток здібностей дитини, його відпочинок та оздоровлення.

З урахуванням наведеного ОСОБА_4 просила збільшити розмір аліментів до 1/4 частки заробітку відповідача щомісячно, а також щомісячно стягувати на її користь додаткові витрати на дитину у розмірі 1 490 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 грудня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_3 та зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 25 лютого 2015 року рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові ОСОБА_3 скасовано. Позов ОСОБА_3 задоволено частково. Змінено розмір аліментів та стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/16 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, 25 лютого 2015 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Отже, судові рішення в частині вирішення зустрічного позову не оскаржується, тому в касаційному порядку не переглядаються (ст. 335 ЦПК України).

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що підстав для зменшення розміру аліментів він не надав, а розмір сплачуваних ним аліментів у достатній мірі забезпечує матеріальне становище дитини.

Такі висновки є правильними, відповідають фактичним обставинам справи, дослідженими та належним чином оціненими доказами (ст. 212 ЦПК України), та відповідають нормам матеріального права, які вірно застосовані.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду в частині вирішення позову ОСОБА_3 та частково задовольняючи його позов, виходив із того, що дохід платника аліментів з вересня 2014 року збільшився вдвічі, що є підставою для зменшення розміру аліментів до 1/16 частки заробітку, що забезпечить утримання дитини з урахуванням її віку та стану здоров'я.

З такими висновками апеляційного суду погодитися не можна.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону зазначене рішення апеляційного суду не відповідає.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 12 червня 2008 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 стягнуто на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/8 частки заробітку щомісячно.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" (v0003700-06) судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Пред'являючи позов про зменшення розміру аліментів, ОСОБА_3 посилався на зміну свого матеріального стану, а саме покращення свого матеріального становища, унаслідок чого він змушений сплачувати більшу суму аліментів, оскільки вони визначені в частці від заробітної плати.

Колегія суддів вважає, що районний суд дійшов до правильного висновку про те, що вказані доводи ОСОБА_3 не є підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки при визначені розміру аліментів у 2008 році суд в достатній мірі врахував положення ст. ст. 181, 192 СК України. Обставин, які були б підставою для зменшення розміру аліментів, апеляційний суд не навів, а доводів суду першої інстанції не спростував.

Відповідно до ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом було скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Чернівецької області від 25 лютого 2015 року скасувати, рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 грудня 2014 року залишити в силі.