розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен" про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу з урахуванням незаконно утриманої премії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 05 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 12 березня 2015 року,

У квітні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, у якому просив поновити його охоронцем дільниці охорони публічного акціонерного товариства "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен" (далі - ПАТ "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен"), стягнути з відповідача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з урахуванням недовиплати премії за травень, червень, липень 2014 року, до дня поновлення на роботі.

На обґрунтування своїх вимог посилався на те, що наказом від 01 липня 2005 року він прийнятий на роботу до закритого акціонерного товариства "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен" (на даний час ПАТ "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен") на посаду охоронця.

Наказом від 07 травня 2014 року № 71 ПАТ ""Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен" було змінено штатний розклад підприємства та скорочено дев'ять посад охоронців. Рішенням профспілкового комітету ПАТ "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен" від 24 червня 2014 року надано згоду на його звільнення з роботи. Наказом від 14 липня 2014 року № 207-К його звільнено з роботи на підставі п.1 ч.І ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату працівників. При звільненні він був безпідставно позбавлений премії за травень, червень і липень 2014 року на 80%.

Вважаючи, що звільнення проведено з порушенням вимог трудового законодавства, оскільки у нього на утриманні неповнолітня дитина, а на роботі залишено ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, у яких менший трудовий стаж, просив задовольнити позов.

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 05 грудня 2014 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 12 березня 2015 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалу судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що звільнення ОСОБА_4 відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів.

Оцінивши всі зібрані у справі докази, правильно встановивши характер правовідносин та вірно застосувавши норми матеріального права, суди попередніх інстанцій з урахуванням встановлених обставин справи, положень ст. ст. 42, 49-2, ч.2 ст. 97 КЗпП України обґрунтовано дійшли висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4

Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав вважати, що судами при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.

Згідно із частиною першою статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують

Враховуючи наведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 05 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 12 березня 2015 року залишити без змін.