розглянувши заяву публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Запорізького обласного управління АТ "Ощадбанк" про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 грудня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Запорізьке обласне управління до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості; за зустрічним позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Запорізьке обласне управління АТ "Ощадбанк", треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_5, про визнання частково недійсним договору поруки та визнання поруки припиненою; за зустрічним позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Запорізьке обласне управління АТ "Ощадбанк", ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4, про визнання частково недійсним договору поруки та визнання поруки припиненою,

У жовтні 2013 року публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - ПАТ "Державний ощадний банк України") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

У лютому 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Запорізьке обласне управління АТ "Ощадбанк" про визнання частково недійсним договору поруки та визнання поруки припиненою.

ОСОБА_5 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Запорізьке обласне управління АТ "Ощадбанк", ОСОБА_3 про визнання частково недійсним договору поруки та визнання поруки припиненою.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08 травня 2014 року, позов ПАТ "Державний Ощадний банк України" задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ "Державний Ощадний банк України" в особі філії - Запорізьке обласне управління АТ "Ощадбанк" суму заборгованості за кредитним договором № 2812 від 27 березня 2008 року у розмірі 3 217 962 грн 53 коп. з яких: заборгованість за кредитом 1624 711 грн 44 коп.; заборгованість за відсотками - 1 204 299 грн 13 коп.; пеня за прострочення відсотків 191 884 грн 18 коп., пеня за прострочення кредиту - 73 057 грн 07 коп.; 3 % річних від простроченої суми відсотків по кредитну - 64 281 грн 85 коп.; 3 % річних від простроченої суми кредиту - 24 755 грн 95 коп.; сума індексації простроченого боргу з урахування індексу інфляції - 34 972 грн 91 коп.

У задоволенні вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 28 серпня 2014 року, рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог ПАТ "Державний Ощадний банк України" та в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також розподілу судових витрат скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено ПАТ "Державний Ощадний банк України" у задоволенні позову до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

Задоволено зустрічний позов ОСОБА_4 та ОСОБА_5, визнано припиненою поруку ОСОБА_4 за договором поруки, укладеним 27 березня 2008 року; визнано припиненою поруку ОСОБА_5 за договором поруки, укладеним 27 березня 2008 року.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 грудня 2014 року, касаційну скаргу ПАТ "Державний Ощадний банк України" відхилено. Рішення апеляційного суду Запорізької області від 28 серпня 2014 року залишено без змін.

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Запорізького обласного управління АТ "Ощадбанк" про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 грудня 2014 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Запорізького обласного управління АТ "Ощадбанк" зазначає, як неоднакове застосування судом касаційної інстанції ч. 4 ст. 559 ЦК України.

На підтвердження своїх доводів заявник посилається на:

- ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 серпня 2014 року у справі за позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічними позовними заявами про визнання зобов'язань за договором поруки припиненими та припинення договору поруки, за зустрічним позовом про визнання неправомірними дії щодо звернення стягнення на заставне майно, вилучення транспортного засобу, витребування транспортного засобу із чужого незаконного володіння та розірвання кредитного договору;

- ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 листопада 2014 року у справі за позовом про визнання договору поруки припиненим;

- ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 серпня 2014 року у справі за позовом про визнання поруки такою, що припинена;

Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 6 постанови від 30 вересня 2011 року № 11 (v0011740-11) "Про практику застосування статей 353 - 360 Цивільного процесуального кодексу України", заява про перегляд судових рішень у цивільних справах із підстав п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України може бути подана за сукупності таких умов: судом (судами) касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права; справи стосуються спорів, які виникли з подібних правовідносин; має місце ухвалення різних за змістом судових рішень судом (судами) касаційної інстанції. Неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права полягає, зокрема: у різному тлумаченні судами змісту і сутності правових норм, що призвело до різних висновків про наявність чи відсутність суб'єктивних прав та обов'язків учасників відповідних правовідносин; у різному застосуванні правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням юридичної сили цих правових норм, а також їх дії у часі, просторі та за колом осіб, тобто різне незастосування закону, який підлягав застосуванню; у різному визначенні предмета регулювання правових норм, зокрема застосуванні різних правових норм для регулювання одних і тих самих правовідносин або поширенні дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосуванні цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню; у різному застосуванні правил аналогії права чи закону у подібних правовідносинах. Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Зі змісту доданих до заяви ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 серпня 2014 року, 19 листопада 2014 року, 27 серпня 2014 року на які посилається заявник, не вбачається неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки вищевказані судові рішення касаційної інстанції ухвалені у справах, де предмет спору, зміст позовних вимог не є тотожними та ухвалені у справах за різних встановлених судами фактичних обставин, тому в допуску справи до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У допуску до провадження Верховним Судом України справи за позовом публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Запорізьке обласне управління до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості; за зустрічним позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Запорізьке обласне управління АТ "Ощадбанк", треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_5, про визнання частково недійсним договору поруки та визнання поруки припиненою; за зустрічним позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Запорізьке обласне управління АТ "Ощадбанк", ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4, про визнання частково недійсним договору поруки та визнання поруки припиненою, за заявою публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Запорізького обласного управління АТ "Ощадбанк" про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 грудня 2014 року відмовити.