Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Ткачука О.С.,
суддів: Висоцької В.С., Колодійчука В.М.,
Коротуна В.М., Умнової О.В.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна", ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та моральної шкоди за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 05 грудня 2014 року,
в с т а н о в и л а:
У січні 2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 26 червня 2013 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Мitsubishi, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5 та застрахованого у публічному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Універсальна" (далі ПАТ "СК "Універсальна") автомобіля марки ЗАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3 та перебував під керуванням ОСОБА_4 Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 10 липня 2013 року винним у ДТП визнано ОСОБА_5 У результаті ДТП автомобіль ОСОБА_3 отримав механічні ушкодження на загальну суму 17 030 грн. 71 коп., проте страховик відшкодував вартість ремонту лише на суму 8 125 грн. 61 коп. та відмовив у виплаті решти страхового відшкодування.
Враховуючи викладене та те, що у результаті ушкодження автомобіля та виведення його з ладу на тривалий термін ОСОБА_4 не має можливості працевлаштуватися, позивачі просили достягнути з ПАТ "СК "Універсальна" матеріальну шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, у розмірі 8 905 грн. 10 коп., а з ОСОБА_5 - моральну шкоду у розмірі 6 тис. грн.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 жовтня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 05 грудня 2014 року, позов ОСОБА_6 та ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "СК "Універсальна" на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 8 905 грн. 10 коп. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 1 тис. грн. Розподілено судові витрати.
У касаційній скарзі ПАТ "СК "Універсальна" просить скасувати судові рішення в частині стягнення з нього матеріальної шкоди та судових витрат, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, й ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Судові рішення в частині стягнення з ОСОБА_5 моральної шкоди не оскаржені, тому в касаційному порядку не переглядаються (ст. 335 ЦПК України).
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Задовольняючи позов про стягнення страхового відшкодування, суд першої інстанції виходив із того, що страховик безпідставно не виплатив страхове відшкодування в повному обсязі.
Апеляційний суд погодився із мотивами та висновками районного суду, пославшись при цьому на те, що незважаючи на те, що автомобіль визнано фізично знищеним, проте вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача не перевищує вартості цього транспортного засобу до ДТП, тому є економічно обґрунтованою.
Проте повністю з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Таким вимогам закону судове рішення апеляційної інстанції не відповідає.
Судами встановлено, що 26 червня 2013 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Мitsubishi, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5 та застрахованого у ПАТ "СК "Універсальна" автомобіля марки ЗАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3 та перебував під керуванням ОСОБА_4 У результаті ДТП автомобіль ОСОБА_3 отримав механічні ушкодження, вартість ремонту яких складає 17 030 грн. 71 коп.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 10 липня 2013 року винним у ДТП визнано ОСОБА_5
Пред'являючи позов, ОСОБА_3 посилався на те, що страховик відшкодував йому вартість ремонту лише на суму 8 125 грн. 61 коп. та відмовив у виплаті решти страхового відшкодування у розмірі 8 905 грн. 10 коп., посилаючись на те, що ремонт пошкодженого автомобіля є економічно необґрунтованим.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Судом установлено, що позивачі не погодились із тим, що автомобіль є фізично знищеним та вважають за необхідне провести його відновлювальний ремонт.
Саме ст. 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" дає поняття економічно необґрунтованого ремонту: ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Пунктом 8.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (z1074-03) (далі Методика) визначено, що калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду колісного транспортного засобу (далі КТЗ). Якщо КТЗ на момент технічного огляду відновлено повністю або частково, то калькуляція відновлювального ремонту не складається, а надається повідомлення замовнику оцінки про неможливість проведення дослідження.
Апеляційний суд у порушення ст. ст. 212- 214, 303, 315 ЦПК України не дав належної оцінки висновку експерта від 20 травня 2014 року про вартість відновлювального ремонту автомобіля, належним чином не перевірив тверджень відповідача про те, що цей висновок складено з порушенням, оскільки ДТП сталося 26 червня 2013 року і на момент проведення експертного дослідження (майже через рік) транспортний засіб вже був частково відремонтований, що могло вплинути на правильність калькуляції відновлювального ремонту. Тобто суд апеляційної інстанції не перевірив економічної обґрунтованості відновлювального ремонту автомобіля позивача та передчасно задовольнив позов у цій частині.
Отже, апеляційний суд не встановив фактичних обставин, від яких залежить правильне вирішення справи, та норми права, які регулюють ці правовідносини, не перевірив доводів та наданих сторонами доказів та не перевірив правильності й справедливості рішення суду першої інстанції.
Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи в частині відшкодування матеріальної шкоди, судом апеляційної інстанції не встановлені, ухвала апеляційного суду в цій частині не відповідає вимогам ст. 212 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для її скасування.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 05 грудня 2014 року в частині вирішення позову про відшкодування матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.С. Ткачук Судді: В.С. Висоцька В.М. Колодійчук В.М. Коротун О.В. Умнова