Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Луспеника Д.Д.
суддів: Журавель В.І., Лесько А.О., Хопти С.Ф., Черненко В.А.
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції в м. Києві, третя особа - публічне акціонерне товариство комерційний банк "Правекс Банк", про скасування постанови про розшук майна боржника та повернення незаконно конфіскованого транспортного засобу за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою його представником ОСОБА_2, на рішення апеляційного суду м. Києва від 3 грудня 2014 року,
в с т а н о в и л а:
У червні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив скасувати постанову від 11 липня 2011 року про розшук майна боржника в частині розшуку та арешту транспортного засобу MAZDA державний номерний знак НОМЕР_1, який належить йому, та є заставним майном ПАТ КБ "Правекс Банк"; зобов'язати посадових осіб відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції в м. Києві (далі - ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві) та посадових осіб Глухівського міського управління МВС України у Сумській області повернути незаконно конфіскований зазначений транспортний засіб йому як власнику.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 11 липня 2011 року ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві було винесено постанову про розшук майна боржника в рамках виконавчого провадження від 12 квітня 2011 року № 25687915, відкритого на користь кредитора ТОВ "Ранкор 1". Постановою від 11 липня 2011 року оголошено у розшук три транспортні засоби - DAEWOO LANOS державний номерний знак НОМЕР_2, SKODA FABIA державний номерний знак НОМЕР_3 та MAZDA державний номерний знак НОМЕР_1, що належать йому на праві власності. Зазначав, що вказані автомобілі були арештовані та конфісковані. На його думку, посадові особи ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві порушили чинне законодавство, оскільки транспортний засіб MAZDA був придбаний за кредитні кошти та виступає заставним майном ПАТ КБ "Правекс Банк".
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 17 липня 2014 року позов задоволено.
Скасовано постанову про розшук майна боржника ОСОБА_1 в частині розшуку транспортного засобу MAZDA державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, та є заставним майном ПАТ КБ "Правекс Банк".
Знято транспортний засіб MAZDA державний номерний знак НОМЕР_1 з розшуку та арешту.
Зобов'язано посадових осіб ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві та посадових осіб Глухівського міського управління МВС України у Сумській області повернути незаконно конфіскований транспортний засіб MAZDA державний номерний знак НОМЕР_1 його власнику ОСОБА_1
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 3 грудня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив із того, що відповідно до вимог чинного законодавства України звернути стягнення на заставне майно може лише заставодержатель, а арешт та конфіскація заставного майна іншим кредитором, порушує права як позивача так і третьої особи та не дає можливості останнім здійснити добровільний продаж заставного майна.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, виходив із того, що публічне обтяження, накладене державним виконавцем на спірний автомобіль, не порушує прав третіх осіб, оскільки на час ухвалення судом рішення відсутні належні докази, які б підтвердили наявність у ПАТ КБ "Правекс Банк" прав на предмет застави або доказів спроби реалізації ним зазначених прав, а тому позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.
Проте погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції не можна з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення апеляційного суду не відповідає.
Судом установлено, що 11 липня 2011 року ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві було винесено постанову про розшук майна боржника в рамках вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню від 12 квітня 2011 року № 25687915, відкритого на користь ТОВ "Ранкор 1" про стягнення з ОСОБА_1 45 686 грн, якою оголошено у розшук з подальшою конфіскацією трьох транспортних засобів, що належать ОСОБА_1 а саме автомобілів: DAEWOO LANOS, SKODA FABIA та MAZDA.
Крім того, у рамках виконавчого провадження для погашення вищевказаної заборгованості було накладено арешт на 11 поточних рахунків ОСОБА_1 у 5 різних банківських установах, також було накладено арешт на 1/6 частину квартири та на земельну ділянку, що належать ОСОБА_1
Також судами встановлено, що транспортний засіб MAZDA модель 6 державний номерний знак НОМЕР_1 був придбаний ОСОБА_1 за кредитні кошти та на даний час перебуває у заставі третьої особи- ПАТ КБ "Правекс Банк", який було конфісковано посадовими особами Глухівського міського управління МВС України у Сумській області і тепер знаходиться на штраф - майданчику Глухівського МВ УМВС України в Сумській області.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про заставу", в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Згідно ст. 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, належним чином перевіривши доводи і заперечення сторін та надані ними докази, правильно встановивши, що банк має вищий пріоритет на предмет застави, дійшов правильного висновку про те, що конфіскація заставного майна ПАТ КБ "ПРАВЕКС БАНК" в рамках виконавчого провадження відкритого на користь ТОВ "Ранкор 1" порушує права позивача та третьої особи.
Апеляційний суд, у порушення вимог ст. 212 ЦПК України, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, вищезазначених вимог закону до уваги не взяв, належним чином доводів сторін не перевірив, на підставі тих же доказів, що досліджував і оцінював районний суд, дійшов помилкового висновку про те, що не використання ПАТ КБ "Правекс Банк" свого пріоритету за власним бажанням не може бути підставою для унеможливлення задоволення прав інших обтяжувачів.
Таким чином, апеляційний суд, безпідставно скасувавши законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, припустився помилки у застосуванні матеріального та процесуального закону.
Відповідно до ст. 339 ЦПК України суд касаційної інстанції, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно з законом, скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.
Ураховуючи викладене, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням рішення суду першої інстанції в силі з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 336, ст. 339, п. 4 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником ОСОБА_2, задовольнити.
Рішення апеляційного суду м. Києва від 3 грудня 2014 року скасувати, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 липня 2014 року залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді:
Д.Д. Луспеник
В.І. Журавель
А.О. Лесько
С.Ф. Хопта
В.А. Черненко