розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором підряду за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою представником - ОСОБА_5, на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 30 жовтня 2014 року,

У листопаді 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що 26 липня 2012 року вона уклала із ОСОБА_4 договір підряду, на виконання умов якого передала йому 50 тис. доларів США для будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1. Посилаючись на те, що відповідач умови договору не виконав, будинок не побудував і вона уклала договір з іншими особами, які добудували будинок, тому з урахуванням уточнень позовних вимог, позивачка просила стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 591 291 грн. 45 коп., що еквівалентно 50 тис. доларів США.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 серпня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 30 жовтня 2014 року рішення місцевого суду скасовано. Позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 50 тис. доларів США, що еквівалентно 591 291 грн. 45 коп. Розподілено судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, й залишити рішення суду першої інстанції в силі.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із недоведеності позовних вимог та із того, що позивачкою невірно обрано спосіб захисту порушеного права.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив із того, що відповідач не виконав підрядні роботи у строк, встановлений договором, а тому отримані за цим договором кошти підлягають поверненню замовнику.

Проте повністю з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Вказаним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Судами встановлено, що 26 липня 2012 року ОСОБА_3 уклала із ОСОБА_4 договір підряду, відповідно до умов якого він зобов'язався до 01 вересня 2012 року звести житловий будинок по АДРЕСА_1. На виконання умов договору вона передала йому 50 тис. доларів США.

Пред'являючи позов, ОСОБА_3 посилалась на те, що відповідач у строк, визначений у договорі підряду, роботу не виконав, зокрема будинок не збудував, завершену роботу їй не передав та звітної документації щодо придбання будівельних матеріалів не надав, у зв'язку з чим вона домовилась з іншими особами, які добудували будинок.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 316 ЦПК України рішення апеляційного суду складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням: мотивів зміни рішення, скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення; встановлених судом першої інстанції та не оспорених обставин, а також обставин, встановлених апеляційним судом, і визначених відповідно до них правовідносин; чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду; назви, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, яким суд керувався.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, у порушення ст. ст. 214, 303, 316 ЦПК України належним чином не мотивував свого висновку про задоволення позову, оскільки у мотивувальній частині свого рішення послався лише на наявність договору підряду та переписав норми права, які регулюють ці правовідносини, проте зовсім не навів мотивів ухваленого рішення, обставин виконання/невиконання умов договору та оцінки поданих сторонами доказів.

Так, апеляційний суд не перевірив посилань відповідача про те, що будівельні роботи по зведенню спірного будинку він розпочав ще до підписання договору підряду, зокрема у квітні 2012 року, а у 2013 році завершив будівництво другого поверху та даху. Крім того, суд не дав оцінки показанням свідків, які були допитані у суді першої інстанції, зокрема про те, що саме відповідач придбавав та доставляв будівельні матеріали, наймав робітників, які проводили будівельні роботи, контролював та організовував процес будівництва.

При цьому апеляційний суд не врахував того, що факт зведення спірного будинку сторонами не оспорюється.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

ОСОБА_3 у своїй позовній заяві вказувала на те, що будівництво другого поверху житлового будинку закінчено не у вересні 2012 року, а лише у 2013 році, проте апеляційним судом не встановлено, чи заявляла вона підряднику про ці відступи від умов договору, а, відтак, чи може вона в подальшому, при розгляді даної справи, на них посилатись.

Крім того, висновок апеляційного суду про те, що відповідач порушив умови договору підряду шляхом ненадання ОСОБА_3 проектно-кошторисної документації та невиклику її для складання акта виконаних робіт є передчасним, оскільки частиною 1 ст. 875 ЦК України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Отже, задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції у порушення ст. ст. 212- 214, 303, 316 ЦПК України не встановив фактичних обставин справи, від яких залежить правильне вирішення справи, не перевірив доводів та наданих сторонами доказів, належним чином не оцінив їх.

Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлені, рішення апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 212 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України

Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником - ОСОБА_5, задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 30 жовтня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.