головуючого Колодійчука В.М. суддів: Амеліна В.І., Іваненко Ю.Г., Євграфової Є.П., Остапчука Д.О., розглянувши заяву, подану представником ОСОБА_6 - ОСОБА_7, про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 березня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", третя особа - ОСОБА_8, про визнання поруки припиненою,

ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", третя особа - ОСОБА_8, у якому просив визнати припиненим з 29 вересня 2010 року договір поруки, укладений 12 вересня 2007 року між ним та публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" з метою забезпечення кредитних зобов'язань ОСОБА_8 перед відповідачем у справі за кредитним договором від 12 вересня 2007 року.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що у публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" виникло право вимоги щодо дострокового стягнення кредитної заборгованості з поручителя 29 березня 2010 року, а з позовом до поручителя про стягнення заборгованості банк звернувся 27 грудня 2010 року тобто після спливу шестимісячного терміну, передбаченого Законом.

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16 січня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 03 березня 2014 року, в позові відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 березня 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у зазначеній справі, за касаційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16 січня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 03 березня 2014 року з підстав, передбачених п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України.

Представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 звернувся до касаційного суду із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 березня 2014 року з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.

Як на приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме ч. 4 ст. 559 ЦК України, заявник посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ: від 18 вересня 2014 року в справі про визнання договору поруки припиненим; від 24 вересня 2014 року в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором; від 09 жовтня 2014 року в справі про визнання договору поруки припиненим.

Відповідно до вимог ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

З роз'яснень викладених в п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 "Про судову практику застосування статей 353 - 360 Цивільного процесуального кодексу України" (v0011740-11) вбачається, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 березня 2014 року, про перегляд якої подана заява, постановлена у справі з врахуванням встановлених у справі обставин, що банк направляв попередні вимоги боржникові та поручителеві лише про стягнення поточної заборгованості за кредитом та процентами також штрафних санкцій в рамках умов укладених договорів між сторонами спору.

Вимога про дострокове виконання кредитних зобов'язань була пред'явлена банком після зазначеної вище попередньої вимоги шляхом звернення до суду з відповідним позовом і саме з цього моменту настав строк виконання основного зобов'язання, тому підстави для застосування наслідків, передбачених ч. 4 ст. 559 ЦК України, відсутні.

Натомість, постановляючи ухвали на які здійснюється посилання, касаційний суд виходив із встановлених у справах обставин щодо настання строків основних зобов'язань за кредитними договорами та договорами поруки саме з моменту повідомлення боржників та поручителів, оскільки вимоги банків містили в тому числі посилки на дострокове виконання кредитних зобов'язань.

Відсутні підстави вважати, що в даному випадку має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки встановлені судами фактичні обставини у справах є різними. Підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України відсутні.

Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", третя особа - ОСОБА_8, про визнання поруки припиненою, за заявою, поданою представником ОСОБА_6 - ОСОБА_7, про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 березня 2014 року.