розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Липецького сектору Харківського району Головного управління Державної міграційної служби України в Харківської області, третя особа - Служба у справах дітей Харківської районної адміністрації, про усунення перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні майном, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 06 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 19 листопада 2014 року,

У березні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, у якому зазначала, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10 вересня 2012 року вона є власником житлового будинку по АДРЕСА_1. На початку 2013 року позивачка дізналася, що її племінниця ОСОБА_5 незаконно зареєструвалася за вказаною адресою.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 12 вересня 2013 року усунуто ОСОБА_4 перешкоди у користуванні належним їй будинком шляхом зняття з реєстрації ОСОБА_5

Проте під час розгляду справи відповідачка незаконно, без згоди позивачки зареєструвала у будинку по АДРЕСА_1 своїх малолітніх дочок: ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Просила усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні житловим будинком по АДРЕСА_1 шляхом зняття з реєстрації неповнолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Зобов'язати Липецький сектор Харківського району ГУ ДМС України в Харківської області зняти з реєстраційного обліку у будинку по АДРЕСА_1 неповнолітніх дітей ОСОБА_5: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 06 травня 2014 року, залишеним буз змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 19 листопада 2014 року, позов задоволено частково. Усунуто перешкоди ОСОБА_4 у користуванні та розпорядженні її майном - житловим будинком по АДРЕСА_1, шляхом зняття з реєстраційного обліку неповнолітніх дітей ОСОБА_5: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. В іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 10 вересня 2012 року ОСОБА_4 є власником житлового будинку по АДРЕСА_1. Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав від 02 жовтня 2012 року № 35689135 право власності на вказаний житловий будинок зареєстровано Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" за ОСОБА_4 (а. с. 2224).

Згідно з довідкою Липецького сектору Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області від 06 квітня 2013 року № 53/400 за адресою: АДРЕСА_1 з 10 серпня 2009 року зареєстрована ОСОБА_5 Інформація про реєстрацію за вказаною адресою неповнолітніх дітей ОСОБА_5 відсутня (а. с. 21).

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 12 вересня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 25 листопада 2013 року, усунуто ОСОБА_4 перешкоди у користуванні належним їй житловим будинком по АДРЕСА_1 шляхом зняття з реєстраційного обліку у вказаному будинку ОСОБА_5 (а. с. 1518).

Вказані обставини в силу вимог до ч. 3 ст. 61 ЦПК України є преюдиційними.

Згідно з довідкою Липецького сектору Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області від 20 серпня 2013 року № 53/1018 та актом від 11 квітня 2014 року за адресою: АДРЕСА_1 13 серпня 2013 року зареєстровані неповнолітні діти ОСОБА_5: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 20, 47).

Відповідно до ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно з ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією України (254к/96-ВР) , законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Суди обґрунтовано задовольнили позов частково згідно зі ст. ст. 321, 391 ЦК України, так як рішенням Харківського районного суду Харківської області від 12 вересня 2013 року ОСОБА_5 знято з реєстрації по АДРЕСА_1, тому підстави для реєстрації за вказаною адресою її неповнолітніх дітей відповідно до вимог ч. 4 ст. 29 ЦК України відсутні.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.

Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи дотримано вимоги закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 06 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 19 листопада 2014 року залишити без змін.