розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства науково-виробничий комплекс "Фотоприлад" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2014 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 16 грудня 2014 року,

У вересні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства науково-виробничий комплекс "Фотоприлад" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, обґрунтовуючи вимоги тим, що відповідно до наказу № 180-к від 02.07.2009 року ОСОБА_4 було прийнято на посаду водія автотранспортних засобів у Державному підприємстві науково-виробничий комплекс "Фотоприлад".

Наказом № 68 від 25.06.2013 року ОСОБА_4 був звільнений з роботи за п.1 ст. 40 КЗпП України з посади водія у зв'язку із скороченням штату працівників.

Вказуючи, що на момент звільнення з ним не було повністю проведено розрахунок, позивач просив стягнути з ДП НВК "Фотоприлад" на свою користь середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку належних ОСОБА_4 сум, а саме в період з 25 червня 2013 року по 27 червня 2014 року в розмірі 29 100 грн. та стягнути з ДП НВК "Фотоприлад" моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 16 грудня 2014 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства науково-виробничий комплекс "Фотоприлад" на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 3231,82 грн., моральну шкоду 500 грн., а всього 3731,82 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_4, просить скасувати ухвалені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, докази та обставини, на які посилається заявник, були предметом дослідження судами і при їх дослідженні та встановленні судами дотримані норми процесуального та матеріального права.

Вирішуючи справу, суди дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч.2 ст. 332, ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_4, відхилити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2014 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 16 грудня 2014 року залишити без змін.