Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Закропивного О.В., Луспеника Д.Д., Червинської М.Є.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", третя особа - ОСОБА_5, про визнання договору припиненим, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" на рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 18 листопада 2014 року,

У лютому 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (далі - ПАТ "Родовід Банк"), третя особа: ОСОБА_5, у якому просив визнати договір поруки припиненим. Посилається на те, що 6 травня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк", правонаступником якого є ПАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_5 укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач надав третій особі невідновлювальну кредитну лінію у розмірі 24 149 доларів США на купівлю автомобіля та сплату страхових платежів, а третя особа зобов'язалась повернути одержаний кредит до 6 травня 2015 року включно, сплачувати щомісячно з 10-го числа місяця частинами заборгованість за кредитом та проценти. Позивач також зазначив, що 6 травня 2008 року між ним та відповідачем укладено договір поруки, відповідно до умов якого позивач зобов'язався солідарно відповідати перед відповідачем за своєчасне та повне виконання зобов'язань третьою особою за вказаним кредитним договором, а також всіх додаткових угод, які можуть бути укладені до закінчення строку його дії, що укладені між відповідачем та третьою особою. Вважає, що договір поруки має бути припиненим, оскільки умовами даного договору не встановлено строку після якого порука припиняється, а умова договору поруки ( пункт 4.1.) про його дію до повного погашення третьою особою та/або позивачем заборгованості за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч. 1 ст. 251 та ч. 1 cт. 252 ЦК України (435-15) . Також зазначав про те, що починаючи з 11 грудня 2008 року третя особа почала порушувати зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим відповідач, керуючись пунктом 5.2 кредитного договору, 26 вересня 2012 року на аукціоні реалізував заставний автомобіль WOLKSWAGEN Beetle. Відповідно до п. 3.2.3.8 договору застави третя особа мала сплатити відповідачу залишок заборгованості за кредитним договором до 6 жовтня 2012 року. Таким чином, у відповідача виникло право пред'явити вимогу до позивача про виконання порушеного зобов'язання третьої особи щодо погашення за вказаним кредитним договором, починаючи з 6 жовтня 2012 року, протягом наступних 6 місяців, однак відповідач такої вимоги за вказаний період до позивача не пред'являв, у зв'язку з чим з 6 квітня 2013 року порука за вказаним договором поруки є припиненою. Просив визнати припиненим договір поруки від 6 травня 2008 року, укладений між ним та відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк", правонаступником якого є ПАТ "Родовід Банк" та стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 26 червня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 18 листопада 2014 року, позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано припиненим договір поруки від 6 травня 2008 року, укладений між ОСОБА_4 та відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк", правонаступником якого є ПАТ "Родовід Банк". Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ПАТ "Родовід Банк", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, суд першої та апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшли правильного висновку про те, що договором поруки не визначено строк після закінчення якого порука припиняється, кредитор протягом шести місяців від дня, наступного після реалізації заставного майна, не пред'явив вимоги до поручителя, тому на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України порука вважається припиненою.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" відхилити.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 18 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.