Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Хопти С.Ф., Лесько А.О., Луспеника Д.Д.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за поданням органу опіки та піклування Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, заінтересовані особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про призначення опікуна над недієздатною особою за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 4 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 2 грудня 2014 року,

У червні 2014 року орган опіки та піклування звернувся до суду з указаним поданням, посилаючись на те, що до нього надійшли заяви від ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про призначення їх опікунами на ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, мати якого - ОСОБА_8, померла, а батько - ОСОБА_9 на підставі рішення Деснянського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2008 року визнаний недієздатним. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 11 червня 2010 року ОСОБА_10 був усиновлений сім'єю ОСОБА_7, при цьому після усиновлення прізвище та по батькові дитини змінено з "ОСОБА_7" на "ОСОБА_7". Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 24 березня 2014 року ОСОБА_7 визнано недієздатним. Останній є інвалідом з дитинства, потребує стороннього догляду, нагляду та допомоги. ОСОБА_6 є бабусею ОСОБА_7, до усиновлення проживала разом з онуком, забезпечувала його догляд, лікування та виховання, однак останнім часом вона перебуває з сім'єю ОСОБА_7 у неприязних відносинах, у зв'язку з чим не має можливості бачитись з онуком, проте має бажання доглядати за ним та піклуватись про нього. Оскільки протипоказань щодо виконання повноважень опікуна у ОСОБА_6 не встановлено, стан недієздатного не покращився, він потребує стороннього догляду та опіки, на засіданні опікунської ради 20 листопада 2013 року прийнято рішення про доцільність призначення опікуном над ОСОБА_7 його баби - ОСОБА_6

Ураховуючи наведене, орган опіки та піклування просив призначити ОСОБА_6 опікуном над недієздатним ОСОБА_7

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 4 вересня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 2 грудня 2014 року, подання органу опіки та піклування Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації задоволено. Призначено ОСОБА_6 опікуном над недієздатним онуком - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просять скасувати вказані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи подання органу опіки та піклування, суди вірно застосувавши положення ст. ст. 41, 60 ЦК України, ст. 241 ЦПК України, на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), правильно виходили із того, що на засіданні опікунської ради Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації 20 листопада 2013 року прийнято рішення про доцільність призначення опікуном над недієздатним ОСОБА_7 його бабу - ОСОБА_6, з урахуванням можливості останньої виконувати обов'язки опікуна, її стосунків з підопічним. При цьому відповідних подань із зазначенням висновків про доцільність призначення ОСОБА_4, ОСОБА_5 опікунами над ОСОБА_7 не надано.

Доводи касаційної скарги в основному стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 4 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 2 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.