Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Закропивного О.В., Луспеника Д.Д., Червинської М.Є.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" на рішення апеляційного суду Запорізької області від 20 листопада 2014 року,

У січні 2014 року ПАТ "ОТП Банк" звернулося до суду із указаним позовом, у якому з урахуванням уточнень просило стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість по кредитному договору від 20 червня 2007 року у розмірі 5 445,53 доларів США та звернути стягнення на майно, шляхом його реалізації з публічних торгів органами державної виконавчої служби з початковою ціною реалізації, визначеної суб'єктом оціночної діяльності, а саме на нерухоме майно: приватний будинок, загальною площею 150,6 кв. м, житловою площею 58,7 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1 у м. Слов'янську Донецької області, та земельну ділянку площею 0,06 га, що знаходиться за тією ж адресою.

В обґрунтування позову банк зазначав, що 20 червня 2007 року між ним та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, на підставі якого останній отримав 25 тис. доларів США. 30 липня 2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду, згідно умов якої ОСОБА_4 зобов'язався щомісячно сплачувати кредит в терміни, що встановлені графіком погашення кредиту, а також сплачувати відсотки, нараховані банком за попередній місяць, шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 471,38 доларів США. Починаючи з листопада 2012 року позичальник свої зобов'язання належним чином не виконував та станом на 9 вересня 2013 року утворилася заборгованість у розмірі 6 540,47 доларів США та 159 грн. 39 коп., яку позичальник не погасив. Указаний кредитний договір було забезпечено договором поруки, укладеним 20 червня 2007 року між банком та ОСОБА_5, а також договором іпотеки, укладеним 20 червня 2007 року між банком та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, предметом якого є будинок № 73 по АДРЕСА_1 у м. Слов'янську Донецької області та земельна ділянка площею 0,06 га, що розташована за тією ж адресою. Незважаючи на отримані позичальником та його поручителями вимоги від банку, заборгованість ними не погашена, у зв'язку з чим банк звернувся до суду за захистом.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28 серпня 2014 року позов ПАТ "ОТП Банк" задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованість по кредитному договору від 20 червня 2007 року у розмірі 5 445,53 доларів США. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 20 червня 2007 року на житловий будинок загальною площею 150,6 кв. м, житловою площею 58,7 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1 у м. Слов'янську Донецької області, та земельну ділянку площею 0,06 га, що знаходиться за тією ж адресою, шляхом реалізації з публічних торгів органами державної виконавчої служби з початковою ціною реалізації, визначеної суб'єктом оціночної діяльності, відповідно до законодавства України. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 20 листопада 2014 року рішення місцевого суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ "ОТП Банк" відмовлено. В решті рішення місцевого суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ "ОТП Банк" просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, суд апеляційної інстанції, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення місцевого суду, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшов правильного висновку про те, що позов ПАТ "ОТП Банк" в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає задоволенню, керуючись при цьому нормами Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (1304-18) , який набрав чинності з 7 червня 2014 року, тобто до ухвалення рішення у справі судом першої інстанції.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити оскаржуване судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" відхилити.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 20 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.