Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 червня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 16 вересня 2014 року, позов задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за власний рахунок та власними силами усунути перешкоду для здійснення негайного ремонту, виконання робіт з підсилення фундаменту, відновлення зруйнованої ділянки несучої стіни, виконання асфальтобетонної відмостки за адресою АДРЕСА_1, що належить публічному акціонерному товариству "Турбогаз". Зобов'язано ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку 0,003 га, по АДРЕСА_2 з приведенням її у придатний для подальшого використання стан та знести об'єкт самочинного будівництва - фундамент гаражу із залізобетонних блоків. Зобов'язано ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку 0,005 га. по АДРЕСА_2 з приведенням її у придатний для подальшого використання стан та знести об'єкт самочинного будівництва - гараж. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 жовтня 2014 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 було відмовлено.

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 жовтня 2014 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

ОСОБА_1 посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції ст. 376 ЦК України.

На підтвердження своїх доводів заявник долучив до заяви:

- ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 листопада 2014 року у справі за позовом про усунення перешкод у здійсненні права власності, стягнення суми та відшкодування моральної шкоди; за зустрічним позовом про усунення перешкод у здійсненні права власності на майно та права користування земельною ділянкою, стягнення суми та відшкодування моральної шкоди та за позовом про усунення перешкод у здійсненні права власності на майно та права користування земельною ділянкою, стягнення суми та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 листопада 2014 року судом касаційної інстанції скасовано судове рішення та справу передано на новий судовий розгляд.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України викладеного в постанові від 23 квітня 2014 року в справі № 6-30цс14, справа має переглядатись за всіма доводами заяв, посиланнями на всі судові рішення щодо неоднакового застосування норм матеріального права, які додано до заяви про перегляд, незалежно від того, висловлена правова позиція щодо неправильності застосування норми матеріального права в судовому рішенні, ухваленому по суті, чи в ухвалі про передачу справи касаційним судом на новий розгляд.

Як убачається зі змісту ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 листопада 2014 року, при постановленні вказаної ухвали суд касаційної інстанції не висловлював правову позицію щодо правильності застосування норм матеріального права.

На підтвердження своїх доводів заявник долучив до заяви також:

- ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2011 року у справі за позовом про визнання права власності на самочинне будівництво та за зустрічним позовом про знесення об'єктів самочинного будівництва;

- ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 листопада 2014 року у справі за позовом про зобов'язання вчинити дії.

Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 6 постанови від 30 вересня 2011 року № 11 (v0011740-11) "Про практику застосування статей 353 - 360 Цивільного процесуального кодексу України", заява про перегляд судових рішень у цивільних справах із підстав, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК, може бути подана за сукупності таких умов: судом (судами) касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права; справи стосуються спорів, які виникли з подібних правовідносин; має місце ухвалення різних за змістом судових рішень судом (судами) касаційної інстанції. Неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права полягає, зокрема: у різному тлумаченні судами змісту і сутності правових норм, що призвело до різних висновків про наявність чи відсутність суб'єктивних прав та обов'язків учасників відповідних правовідносин; у різному застосуванні правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням юридичної сили цих правових норм, а також їх дії у часі, просторі та за колом осіб, тобто різне незастосування закону, який підлягав застосуванню; у різному визначенні предмета регулювання правових норм, зокрема застосуванні різних правових норм для регулювання одних і тих самих правовідносин або поширенні дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосуванні цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню; у різному застосуванні правил аналогії права чи закону у подібних правовідносинах. Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Зі змісту доданих до заяви ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 листопада 2014 року, від 09 листопада 2011 року на які посилається заявник, не вбачається неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки вищевказані судові ухвали касаційної інстанції постановлені у справі, де предмет спору, зміст позовних вимог не є тотожними та ухвалені у справах за різних встановлених судами фактичних обставин, тому в допуску справи до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У допуску до провадження Верховним Судом України справи за позовом відкритого акціонерного товариства "Турбогаз" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Харківська міська рада, про усунення перешкод для здійснення ремонту та виконання робіт з ліквідації наслідків самочинного будівництва, за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 жовтня 2014 року відмовити.