розглянувши заяву громадської організації садівничого товариства "Ромашка-1" про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 липня 2014 року в справі за позовом громадської організації садівничого товариства "Ромашка-1" до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Шпитьківська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, про визнання права власності, визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки,

У серпні 2013 року громадська організація садівниче товариство "Ромашка-1" (далі - ГО СТ "Ромашка-1") звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що рішенням виконкому Боярської сільської ради народних депутатів від 16 травня 1988 року їй було виділено у користування земельну ділянку площею 3 га. На підставі рішення виконавчого комітету Шпитьківської сільської ради від 25 травня 1998 року позивачу передано у колективну власність земельну ділянку площею 0,8567 га, місце розташування якої визначалось на підставі матеріалів інвентаризації по фактичному користуванню та відображено у зведеному плані земельних ділянок, яке здійснювалося відповідною комісією. На підставі розпоряджень Києво-Святошинської районної державної адміністрації № 31 та № 32 від 19 січня 2005 року відповідачам були надані земельні ділянки з числа земель, які належать йому на праві колективної власності. При цьому право товариства на ці ділянки не припинялось в установленому законом порядку. Надані земельні ділянки знаходяться в прибережній смузі, тому не можуть передаватись з цільовим призначенням для ведення особистого господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби. Крім того, відповідачі не були членами товариства, тому про передачу та незаконну приватизацію земельних ділянок товариству не було відомо. У 2012 році відповідачі на спірних ділянках встановили паркан, який повністю перекрив доступ членам товариства до озера та пляжу, і саме з цього часу йому стало відомо про факт незаконної передачі земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Вважає, що відповідні розпорядження та видані відповідачам на їх підставі державні акти на право власності на земельні ділянки порушують права товариства.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 січня 2014 року провадження в частині вимог про визнання незаконним та скасування розпоряджень Києво-Святошинської районної державної адміністрації № 31 та № 32 від 19 січня 2005 року закрито. У задоволенні решти позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 03 квітня 2014 року рішення місцевого суду скасовано в частині відмови у задоволенні позову

та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено з інших підстав. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 липня 2014 року касаційну скаргу ГО СТ "Ромашка-1" відхилено. Рішення апеляційного суду Київської області від 03 квітня 2014 року залишено без змін.

У жовтні 2014 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ГО СТ "Ромашка-1" про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 липня 2014 року з підстав неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, зокрема статей 60, 61, 116 та п. 12 Перехідних положень ЗК України (2768-14) від 25 жовтня 2001 року, статей 22, 23 ЗК України від 18 грудня 1990 року, статей 6, 13 Закону України "Про об'єднання громадян".

Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судового рішення заявник посилається на:

- рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2011 року в справі за позовом про визнання незаконним та скасування рішення, визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним, за зустрічним позовом про скасування рішення органу місцевого самоврядування та припинення права власності, яким рішення місцевого та ухвалу апеляційного судів скасовано в частині задоволення первісного позову та ухвалено в цій частині нове рішення;

- рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2012 року в справі про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним, яким рішення місцевого та ухвалу апеляційного судів скасовано та ухвалено нове рішення;

- рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 листопада 2012 року в справі про визнання недійсним державного акта та витребування земельної ділянки з незаконного володіння, яким рішення місцевого та ухвалу апеляційного судів скасовано та ухвалено нове рішення;

- постанову Верховного Суду України від 26 вересня 2011 року в справі про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на землю, визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння, якою ухвалу касаційного суду скасовано, справу направлено на новий касаційний розгляд.

У допуску справи до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Згідно із п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 (v0011740-11) "Про судову практику застосування статей 353 - 360 ЦПК України" під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Наведені заявником у вказаній заяві доводи є необґрунтованими, оскільки в рішеннях Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2011 року, від 16 травня 2012 року, від 21 листопада 2012 року норми матеріального права, на які посилається заявник, застосовувались у справах, правовідносини, в яких є подібними, однак фактичні обставини відрізняються від тих, що встановлені у даній цивільній справі.

Також слід зазначити, що в п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 (v0011740-11) "Про судову практику застосування статей 353 - 360 ЦПК України" роз'яснено, що судовими рішеннями, на які заявник посилається на підтвердження підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, можуть бути рішення: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ; Вищого адміністративного суду України; Вищого господарського суду України; Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, ухвалені як судом касаційної інстанції; апеляційних судів загальної юрисдикції, як судів касаційної інстанції в цивільних справах, яким право на перегляд у касаційному порядку цивільних справ було надано Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 (697-16) року. Зазначений перелік таких судових рішень є вичерпним. Обов'язковою є умова, щоб цими рішеннями, які набрали законної сили, вирішено спір по суті, та в них судом (судами) касаційної інстанції неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права.

Отже, виходячи із того, що постанова Верховного Суду України від 26 вересня 2011 року не є рішенням суду касаційної інстанції, ухваленим по суті спору, вона також не може братися до уваги на підтвердження підстав, установлених п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.

Отже, заява ГО СТ "Ромашка-1" про перегляд судового рішення не містить ознак, які згідно вимог ст. 355 ЦПК України є підставами для перегляду судових рішень.

Керуючись статтями 353, 355, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом громадської організації садівничого товариства "Ромашка-1" до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Шпитьківська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, про визнання права власності, визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки, за заявою громадської організації садівничого товариства "Ромашка-1" про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 липня 2014 року, відмовити.