Сплата ПДВ провадиться не пізніше двадцятого числа місяця, що настає
за звітним періодом, визначення якого здійснюється згідно з п. 7.9 ст.
7 Закону № 168/97-ВР (пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).
Законом № 2181-III змінено граничні терміни сплати податків, у тому
числі й ПДВ.
Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання,
зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних
днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого
пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-III для подання податкової декларації
(пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-III).
Зазначеним пунктом передбачено, що при використанні місячного податкового
періоду податкова декларація з ПДВ подається протягом 20 календарних
днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового)
місяця, а коли податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу
— протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем
звітного (податкового) кварталу.
Виходячи із змісту запитання, підприємство застосовує квартальний податковий
період при поданні звітності з ПДВ. Тобто, враховуючи норми вищезазначених
пунктів, податкова декларація з ПДВ за IV квартал повинна подаватися
протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем
цього кварталу, а сплатити суму узгодженого податкового зобов’язання
необхідно протягом 50 днів, наступних за останнім календарним днем звітного
IV кварталу.
Узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків
у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу
платника (пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181-III).
Оскільки сплату суми узгодженого податкового зобов’язання у передбачені
законодавством терміни не здійснено, тобто платником ПДВ порушено граничні
строки сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з ПДВ, платник
несе відповідальність, передбачену пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону
№ 2181-III.
Після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового
зобов’язання на суму податкового боргу (без урахування пені) нараховується
пеня. Інструкцію про порядок нарахування та погашення пені за платежами,
що контролюються органами державної податкової служби, затверджено наказом
№ 290.
Нарахування пені здійснюється на день фактичного погашення податкового
боргу (частини податкового боргу) за кожний календарний день прострочення
платежу, включаючи день такого погашення. У разі часткової сплати суми
податкового боргу нарахування пені призупиняється на таку сплачену частку.
Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу
(його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи
визначає з порушенням пропорції), то податковий орган у день надходження
від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів
до бюджету самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму,
яка спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини),
та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого
погашеного податкового боргу (його частини).
Виходячи з викладеного, при сплаті платником суми, меншої за суму податкового
боргу з урахуванням пені, залишаються непогашеними частина податкового
боргу та частина пені.
На частину непогашеного податкового боргу здійснюється подальше нарахування
пені, а на залишок несплаченої пені пеня не нараховується.
За бажанням платника ПДВ не частіше одного разу на квартал органами
державної податкової служби провадиться звірення нарахованих та погашених
сум пені.
Відповідно до чинного законодавства платник ПДВ має право на оскарження
сум нарахованої пені.